Реєстраційний номер
0825U004058, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-12-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Дисбаланс ферментів позаклітинного матриксу у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та супутнім цукровим діабетом 2 типу та можливості його медикаментозної корекції
Здобувач
Кузьменко Людмила Анатоліївна,
Керівник Кобиляк Назарій Миколайович
Керівник Лизогуб Віктор Григорович
Опонент Черняєва Анна Олександрівна
Опонент Попова Вікторія Василівна
Рецензент Джус Марта Борисівна
Рецензент Комісаренко Юлія Ігорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Ішемічна хвороба серця (ІХС) продовжує залишатися провідною причиною смертності у світі та в Україні, незважаючи на суттєві досягнення у діагностиці та лікуванні серцево-судинних захворювань (Roth, G.A. et al., 1990–2021). Одним із найважливіших її ускладнень є постінфарктний кардіосклероз (ПІКС), який характеризується прогресивним ремоделюванням міокарда, зниженням скоротливої функції серця та високим ризиком розвитку хронічної серцевої недостатності (Ibanez, B. et al., 2023). Наявність супутнього цукрового діабету 2 типу (ЦД 2-го типу) значно обтяжує перебіг ПІКС, підвищує ризик ускладнень і смертності, а також впливає на ефективність стандартної терапії (Cosentino, F. et al., 2023).
Важливу роль у розвитку та прогресуванні серцево-судинної патології відіграє дисбаланс ферментів позаклітинного матриксу, зокрема матриксних металопротеїназ (ММП-2, ММП-9), який асоціюється з дестабілізацією атеросклеротичних бляшок, ремоделюванням серця та розвитком серцевої недостатності. Взаємодія цих процесів із прозапальними цитокінами (ФНП-α, IЛ1β) та компонентами фібринолітичної системи (ТАП, ПAI-1) створює патогенетичне підґрунтя для прогресування ПІКС, що потребує комплексного вивчення (Bräuninger, L. et al., 2023).
Мета дослідження - оптимізація вторинної профілактики кардіоваскулярних ускладнень у хворих із постінфарктним кардіосклерозом з супутнім цукровим діабетом 2 типу на підставі комплексного аналізу ферментів позаклітинного матриксу, показників запалення та фібринолізу, а також оцінка можливостей їх медикаментозної корекції з використанням дапагліфлозину.
Завдання дослідження:
1. Порівняти лабораторні та інструментальні показники у хворих із постінфарктним кардіосклерозом із та без цукрового діабету 2-го типу та в контрольній групі.
2. Оцінити динаміку лабораторних маркерів ремоделювання, фібринолізу та запалення під впливом терапії з дапагліфлозином у хворих із постінфарктним кардіосклерозом без цукрового діабету 2-го типу.
3. Проаналізувати зміни інструментальних показників гемодинаміки та функціонального стану серцево-судинної системи під впливом терапії з дапагліфлозином у пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом без цукрового діабету 2-го типу.
4. Вивчити динаміку лабораторних маркерів ремоделювання, фібринолізу та запалення на тлі додавання дапагліфлозину до стандартної терапії у пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом і супутнім цукровим діабетом 2-го типу.
5. Проаналізувати вплив комбінованої терапії з дапагліфлозином на інструментальні показники гемодинаміки та структурно-функціональні параметри серцево-судинної системи у хворих із постінфарктним кардіосклерозом і цукровим діабетом 2-го типу.
6. Обґрунтувати стратегію вторинної профілактики серцево-судинних ускладнень у хворих із постінфарктним кардіосклерозом із та без цукрового діабету 2-го типу з урахуванням отриманих клініко-лабораторних та інструментальних даних.
У дослідження було включено 110 пацієнтів, що перебували на обстеженні та лікуванні у кардіологічному відділенні КНП «Київська міська клінічна лікарня №12» у період з листопада 2023 по листопад 2024 р.р., а також 26 практично здорових осіб групи контролю віком 59.5±4.3 роки, 13 чоловіків (50,0%) та 13 жінок (50,0%). 110 осіб були госпіталізовані з попереднім діагнозом ІХС: постінфарктний кардіосклероз, з них 50 пацієнтів мали супутній ЦД 2-го типу та 60 пацієнтів без супутнього ЦД 2-го типу. Для оптимального виконання поставлених завдань дизайн дослідження було побудовано з урахуванням порівняльного підходу та поділу обстежених осіб на три клінічні групи:
- контрольна група (n = 26) - практично здорові особи без клінічних проявів ішемічної хвороби серця;
- група 1 (n = 60) - пацієнти з постінфарктним кардіосклерозом без супутнього цукрового діабету 2 типу;
- група 2 (n = 50) - пацієнти з ПІКС у поєднанні з ЦД 2-го типу.
Пацієнти обох груп методом випадкової вибірки розподілялись ще на групи лікування, які упродовж трьох місяців, крім базисної терапії, отримували дапагліфлозин в дозі 10 мг/добу (n=57).
Усім хворим проводили ретельний збір анамнестичних даних, клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження. У роботі окрім загальних методів реалізовано спеціальні лабораторні обстеження - параметри протеолітичної системи - рівні ММП-2 і ММП-9; прозапальні цитокіни - ІЛ-1β та ФНП-α; маркери фібринолізу - ТАП і ПАІ-1, які визначалися на базі лабораторії кафедри біохімії Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (згідно договору про наукову співпрацю).
Усі пацієнти були обстежені одразу після госпіталізації, а хворі основних груп - пацієнти з ПІКС без ЦД 2-го типу (група 1) та з супутнім ЦД 2-го типу (група 2) - додатково проходили повторне комплексне обстеження через три місяці від початку спостереження.
Дата реєстрації
2025-11-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-07 / 2026-07-01
