Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004064, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-01-2026 Статус Запланована Назва роботи Прогнозування та корекція когнітивних порушень у пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба під спінальною анестезією. Здобувач Свіргун Марина Вікторівна, Керівник Дацюк Олександр Іванович Опонент Черній Володимир Ілліч Опонент Кальбус Олександр Іванович Опонент Маньковський Дмитро Станіславович Рецензент Бевз Геннадій Вікторович Опис Одним із актуальних питань сучасної медицини у світі, в тому числі, в Україні, є проблема розвитку післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) у ортопедичних хворих, оперативні втручання яким проводились під спінальною анестезією. Негативний вплив на центральну нервову систему більшості анестетиків, наркотичних анальгетиків, зумовив те, що на сьогоднішній день, більшість ортопедичних операцій на нижніх кінцівках виконується в умовах регіонарної анестезії (РА). У той же час, емоційне напруження і позиційний дискомфорт, які відчуває більшість пацієнтів, які перебувають у свідомості під час операції, можуть призводити до стресових реакцій. У зв’язку з цим, РА поєднують з медикаментозною седацією. Але при цьому висловлюється точка зору, що сама седація може бути етіологічним фактором ПОКД, як при її надмірності, так і при її неадекватності, що супроводжується частими змінами станів сон/пробудження. На даний час немає переконливих доказів переваги регіонарної анестезії перед загальною анестезією в запобіганні стійких когнітивних порушень. Дослідження складалось з двох етапів: ретроспективного та проспективного. На першому етапі, ретроспективно в архіві лікарні проаналізовано 555 історії хвороби пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ендопротезування кульшового суглоба у відділенні травматології за період з 2017 по 2018 роки. У проспективному дослідженні обстежено 120 пацієнтів. Дизайн дослідження передбачав розподіл пацієнтів у передопераційному періоді на 3 групи за рахунок отримання церебропротекторів, котрі застосовувалися з профілактичною метою для профілактики ПОКД. Група I (контрольна) включала 36 пацієнтів, у яких профілактика ПОКД не проводилась. До групи II було включено 49 пацієнтів, яким проводилася профілактика ПОКД за допомогою церебропротекторів за день до операції і продовжувалась на протязі 5 діб. II група включала три підгрупи: До 1 підгрупи II групи увійшли 17 пацієнтів, яким вводився метилетилпіридинолу сукцинат. До 2 підгрупи II групи увійшли 16 пацієнтів, яким вводився розчин цитиколіну з електролітами. До 3 підгрупи II групи увійшли 16 пацієнтів, яким вводили холіну альфосцерат. Група III включала 35 пацієнтів, які отримували перед операцією лише діазепам. Препарат вводився за 40 хв до операції пацієнтам, в яких при первинному обстеженні за HADS (Госпітальна шкала визначення рівня тривоги і депресії) відзначався аномальний рівень тривоги. В ранньому післяопераційному періоді з метою знеболення, в плановому порядку, пацієнти отримували: комбінацію парацетамолу 1000 мг, в/в, крапельно та декскетопрофену 50 мг, в/м кожні 6-8 год. При недостатній ефективності комбінації парацетамолу та декскетопрофену, використовувався морфіну гідрохлорид 10 мг, в/м. В програму обстеження пацієнтів було включено нейрокогнітивне та психометричне тестування для визначення стану вищої нервової дiяльностi, котре проводили за добу до операції за допомогою нейропсихологічних тестiв. Повторну оцінку когнітивних функцій здійснювали на 4 та 7 добу після операції, та за добу до виписки зі стаціонару. Нейрокогнітивна функція досліджувалась за допомогою тестів: короткої шкали оцінки психічного статусу Mini-Mental State examination (MMSE), Монреальскої когнітивної шкали (MoCA), госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS) та скорочений опитувальник якості життя ВОЗ (ВОЗКЖ-26). Також проводилась оцінка больових відчуттів за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Показано, що у переважної більшості (89,2 %) пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба під спінальною анестезією, не дивлячись на суттєве зменшення середнього балу за MMSE на 4 (на 5,1 %, р < 0,0001) і 7 добу (на 2,1 %, p = 0,01) порівняно з вихідною величиною, за добу до виписки величина показника повертається на вихідний рівень (+ 0,84 %, р = 0,42). У 10,8 % пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба під спінальною анестезією виявляється суттєве зниження величини середнього балу за MMSE на всіх етапах спостереження – на 4 (на 12,4 %, р < 0,0001), 7 добу (на 12,7 %, р = 0,0002) і за добу до виписки (на 14,7 %, р = 0,0006) порівняно з вихідною величиною. Останнє демонструє, що приблизно у 11 % пацієнтів після ендопротезування слід констатувати клінічно маніфестоване погіршення когнітивної функції в післяопераційному періоді. Проведений регресійний аналіз дозволив встановити, що найбільш значимими біохімічними предикторами розвитку ранньої ПОКД на тлі ендопротезування кульшового суглоба є зменшення сироваткових рівнів BDNF та VEGF (стандартизовані коефіцієнти β становлять відповідно 0,368 та 0,270). Найбільша нейропротективна активність була зареєстрована у холіну альфосцерату, який за впливом на ангіогенез та нейротрофічний потенціал перевищував інші нейропротектори, за антиоксидантною активністю співставлявся з метилетилпіридинолу сукцинатом, а за впливом на нейроцитоліз, запалення та стрес співставлявся з цитиколіном. Дата реєстрації 2025-11-07 Додано в НРАТ 2025-11-07 Закрити