Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004067, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-12-2025 Статус Захищена Назва роботи Кримінологічна характеристика та протидія кіберзлочинності в Україні в умовах війни Здобувач Галушко Петро Петрович, Керівник Шевчук Тетяна Анатоліївна Опонент Передерій Олександр Сергійович Опонент Сокуренко Віталій Валерійович Рецензент Луценко Ірина Геннадіївна Рецензент Черевко Кирило Олександрович Опис Дисертація присвячена комплексній кримінологічній характеристиці кіберзлочинності в Україні в умовах війни та розробленню на цій підставі рекомендацій і пропозицій щодо протидії її відтворенню. Визначено поняття кіберзлочинності, сформовано її розуміння як об’єкту кримінологічного аналізу. Під кіберзлочинністю запропоновано розуміти масовий, багатофункціональний комунікативно-технологічний феномен, що розгортається через апаратне та програмне комп’ютерне забезпечення у просторі комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку (кіберпросторі), форми прояву якого передбачені законом про кримінальну відповідальність. Серед специфічних, тих, які не властиві іншим видам злочинності, виділено такі її ознаки: а) багатофункціональність – використання кіберпростору для досягнення кримінально протиправних цілей у широкому спектрі сфер суспільних відносин: від приватно-корисливих, корпоративно-економічних й до військово-політичних; б) комунікативно-технологічна феноменологічна природа, яка відображає використання, по-перше, комунікативного середовища і для визначення цілей, і для обрання інструментарію кримінально протиправних практик та, по-друге, технологічну специфічність самого цього середовища, пов’язаного з використанням комп’ютерних мереж (апаратне та програмне комп’ютерне забезпечення) та мереж електрозв’язку. Обґрунтовується позиція щодо предметного змісту феномену кіберзлочинності, який представлений трьома сегментами кримінальної активності: 1) ординарні кримінальні правопорушення у сфері використання комп’ютерів, систем, комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку; 2) ординарні кримінальні правопорушення, що вчиняються з використанням комп’ютерів; 3) воєнно-контекстуальні кіберзлочини. Повномасштабна збройна агресія рф докорінно змінила природу та структуру кіберзлочинності в Україні, перетворивши її з переважно загальнокримінального корисливого явища на інструмент гібридної війни. Ключовою детермінантою стала цілеспрямована діяльність держави-агресора, спрямована на підрив національної безпеки, руйнування критичної інфраструктури та проведення інформаційно-психологічних операцій. Встановлена вкрай несприятлива тенденція до інтенсифікації кіберзлочинності протягом 2015–2024 рр. з істотним приростом після початку повномасштабної російської збройної агресії. Виділено, надано опис та пояснення періодам динамічних коливань кіберзлочинності протягом 2015–2024 рр. З’ясовано, що для кримінально-правової структури ординарної кіберзлочинності притаманне переважання тяжких злочинів. У період війни структурно абсолютно домінують два види ординарних кіберкримінальних правопорушень – ті, що передбачені ст. 361 КК України (51,3 %) та ст. 362 КК України (41,5 %), сукупна частка яких – 92,8 %. Встановлено наявність тенденції до зростання організованої компоненти у структурі кіберзлочинності. Надано кримінолого-типологічну характеристику особи кіберзлочинця. Запропоновано багатокритеріальну матрицю кримінологічних типів кіберзлочинців, в якій поєднано критерії домінуючої мотивації, характер їх технічних, технологічних знань і навичок, особливості кримінально протиправного цілепокладання, організаційна структура. Встановлено, надано опис та пояснення військово-політичним факторам кіберзлочинності в Україні в умовах війни. Відстоюється думка, що збройна агресія та експансіоністська зовнішня політика російської федерації є основними драйверами у структурно-динамічних змінах військово-політичних чинників детермінації кіберзлочинності в Україні. Росія імплементує кібероперації проти України у єдину систему управління злочином агресії, воєнних злочинів, іншої підривної діяльності проти нашої держави. Кібероперації є частиною єдиного військового планування. Визначено основні цілі російських кібероперацій проти України в умовах війни: 1) підрив спроможностей державного управління та деморалізація суспільства; 2) зниження стимулів для міжнародної підтримки України, дискредитація України на міжнародній арені; 3) дискредитація органів державної влади України в цілому та Президента України, зокрема, в очах громадян; 4) деконсолідація українського суспільства; 5) отримання інформації, що має значення для безпосереднього ведення бойових дій (кіберзлочинність як елемент військової розвідки); 6) підтримання внутрішньої репресивної політики всередині самої росії та на окупованій і анексованій нею територіях України. Дата реєстрації 2025-11-10 Додано в НРАТ 2025-11-10 Закрити