Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004082, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 11-11-2025 Статус Запланована Назва роботи Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва до комунікативної взаємодії з молодшими школярами Здобувач Го Цзянькунь .., Керівник Ткаченко Лідія Петрівна Опонент Сущенко Лариса Олександрівна Опонент Кучай Олександр Володимирович Рецензент Лісунова Людмила Володимирівна Рецензент Мкртічян Оксана Альбертівна Опис У дисертації висвітлено результати дослідження процесу професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до комунікативної взаємодії з молодшими школярами. У першому розділі дисертації розкрито теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до комунікативної взаємодії з молодшими школярами. Науково обґрунтовано, що комунікація є фундаментальною умовою освітнього процесу, адже вона виконує не лише інформаційну функцію, а й виступає ключовим чинником соціалізації, розвитку критичного мислення, формування цінностей та культурної ідентичності учнів. З’ясовано, що сучасні дослідження розглядають комунікативну взаємодію як багатовимірний феномен, який охоплює вербальні, невербальні та цифрові форми спілкування, і набуває особливого значення в умовах глобалізації та цифровізації. Встановлено міждисциплінарну сутність комунікативної взаємодії, яка розглядається в контексті лінгвістики, соціології, психології, теорії комунікації та педагогіки. Виокремлено, що продуктивна освітня комунікація між учителем і учнем вимагає не лише сприятливого середовища та довіри, але й відповідного змісту та форм. Показано, що в педагогічному контексті взаємодія має суб’єкт-суб’єктний характер, передбачає рівноправне партнерство вчителя й учнів і розгортається як послідовний процес із фазами моделювання, організації, управління та аналізу результатів. Підкреслено, що ефективність комунікації залежить від урахування психофізіологічних та вікових особливостей молодших школярів, їхньої схильності до наслідування, високої емоційної чутливості та потреби в соціальному визнанні. Обґрунтовано, що особливості молодшого шкільного віку (активний розвиток пізнавальних процесів, наочно-образне мислення, емоційна чутливість) зумовлюють необхідність побудови комунікації на засадах наочності, доступності та емоційної включеності. Уроки образотворчого мистецтва визнані унікальним простором для розвитку діалогічної, суб’єкт- суб’єктної взаємодії, у якій вчитель виступає фасилітатором творчого процесу. Наголошено, що особистість учителя, його здатність підтримувати довіру, забезпечувати партнерські взаємини й поєднувати вербальні та невербальні засоби взаємодії визначають якість освітнього процесу. У другому розділі дисертації досліджено практичні аспекти підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до комунікативної взаємодії з молодшими школярами у закладах вищої освіти КНР та України. Розкрито концептуальні засади розвитку художньої освіти в Китаї, проаналізовано історичну трансформацію системи під впливом політичних, соціальних і культурних чинників, зокрема наслідків Культурної революції та подальших реформ. Встановлено, що сучасна китайська художня освіта ґрунтується на поєднанні національних традицій із західними педагогічними підходами, з акцентом на моральне виховання, патріотизм та соціалістичні цінності. Проаналізовано зміст, форми та методи підготовки педагогів у китайських ЗВО, зокрема структуру навчальних програм, які поєднують теоретичні та практичні компоненти. Підкреслено важливість дисциплін, спрямованих на розвиток комунікативної компетентності. Показано, що методична система ґрунтується на принципах особистісно орієнтованого навчання, інтеграції технологій, рефлексії та багаторівневої педагогічної практики. Окреслено комунікативні стратегії, необхідні для ефективної взаємодії з молодшими школярами: використання полімодальних каналів спілкування; створення безпечного освітнього середовища; акцент на процесі, а не лише на результаті, а також адаптація традиційних китайських педагогічних норм до вимог інклюзії та індивідуалізації. Відзначено роль заохочення, візуальних технік, міжпредметних зв’язків і розвитку критичного мислення через образотворче мистецтво. Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено цілісне вивчення проблеми підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до комунікативної взаємодії з молодшими школярами в закладах вищої освіти КНР та України; визначено універсальний набір структурних компонентів комунікативної взаємодії у художній діяльності, як-от: активізація комунікативних процесів художньо-просвітницького характеру, оновлення змісту і напрямів комунікативного розвитку майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, визначено шляхи опанування сучасного інструментарію комунікативної взаємодії в парадигмі «учитель-учень»; виділено педагогічно цінний досвід, імплементація якого сприятиме ефективній підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва до комунікативної взаємодії з молодшими школярами. Дата реєстрації 2025-11-11 Додано в НРАТ 2025-11-11 Закрити