Реєстраційний номер
0825U004101, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-12-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості аксіологічної сфери поліцейських з різним бойовим досвідом
Здобувач
Гудкова Анастасія Віталіївна,
Керівник Пономаренко Яна Сергіївна
Опонент Бойко-Бузиль Юлія Юріївна
Опонент Большакова Анастасія Миколаївна
Рецензент Нечітайло Ірина Сергіївна
Рецензент Греса Наталія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет внутрішніх справ
Опис
У дисертації здійснено теоретичний аналіз і емпіричне дослідження аксіологічної сфери поліцейських в умовах війни. Розглянуто природу та динаміку особистісних цінностей і смислів в екстремальних умовах; встановлено, що аксіологічна (ціннісно-смислова) система особистості виступає системоутворювальним чинником адаптації правоохоронців до критичних ситуацій. Зокрема, показано, що конфігурації цінностей визначають професійну ідентичність, стратегії подолання, моральну стійкість і ефективність працівників поліції у бойових умовах. У роботі квазібойовий досвід поліцейських концептуалізовано як опосередковану участь у війні (служба за підвищеної загрози без прямого вогневого контакту) і виокремлено як самостійну категорію з притаманними аксіологічними наслідками. Поліцейські в сучасних умовах війни змушені діяти під тривалими загрозами та в умовах моральної невизначеності, що неминуче трансформує їхню ієрархію базових цінностей, смисложиттєві орієнтації та професійні настанови. Екстремальні ситуації (масові бойові дії, теракти, евакуація цивільних, ліквідація наслідків обстрілів тощо) спричиняють у правоохоронців хронічний стрес і можуть призводити до посттравматичних розладів, що вимагає психологічної адаптації та переосмислення життєвих пріоритетів для збереження психічного здоров’я і професійної ефективності.
Поліцейські відіграють провідну роль у забезпеченні правопорядку та громадської безпеки під час війни. Їхня здатність зберігати стійкість перед обличчям надзвичайних обставин впливає на загальну стабільність у суспільстві.
У дисертації вперше введено й теоретично обґрунтовано поняття «квазібойового досвіду» як такого, що передбачає воєнне залучення поліцейських, їх опосередковану участь у війні без прямого вогневого контакту, представлено його аксіологічні наслідки та визначено методологічні орієнтири для вимірювання. Реалізовано дворівневе емпіричне дослідження на підставі зовнішньої стратифікації за бойовим досвідом та внутрішньої кластеризації за ціннісними показниками, що дозволило інтегрувати контекстуальні відмінності та індивідуальну психологічну варіативність. Було сформовано та статистично верифіковано типологію аксіологічних профілів поліцейських («Гуманістичний професіонал», «Обов’язковий адаптант», «Мобілізований реаліст») на основі факторно-кластерного аналізу. Емпірично доведено системний зв’язок між рівнем бойового/квазібойового досвіду та належністю до певного аксіологічного профілю, що засвідчує закономірний перехід від цінностей зростання до захисно-прагматичних орієнтацій. Також встановлено профільно-специфічні закономірності: у мобілізаційному профілі спостерігається вищий рівень посттравматичного зростання, тоді як гуманістичний профіль характеризується інтегративними смислами та більшою цілісністю смисложиттєвих орієнтацій. У дисертації запропоновано аксіологічно зорієнтовані практичні рекомендації у форматі диференційованої модульної програми (без бойового, квазібойовий, бойовий досвід) із логіко-структурною моделлю та загальними індикаторами ефективності та післяпрограмною екосистемою підтримки.
Набули подальшого розвитку сучасні наукові уявлення про механізми аксіологічної адаптації поліцейських у війні – від гуманістично-розвивальної моделі через нормативно-адаптивну до захисно-прагматичної, із фіксацією смислових компенсаторних і мобілізаційних процесів; концепту аксіологічного потенціалу як внутрішнього ресурсу особистості, що поєднує її базові цінності, моральні установки й професійну мотивацію та забезпечує етичність і ефективність діяльності навіть за високого рівня стресу; підхід до розуміння посттравматичного зростання як диференційованого результату: від смислової інтеграції (гуманістичний тип) до функціональної мобілізації (мобілізований тип).
Дата реєстрації
2025-11-14
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-14 / 2026-07-01
