Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004116, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-12-2025 Статус Захищена Назва роботи Особистісні чинники постдосвідного зростання військовослужбовців – учасників бойових дій Здобувач Олійник В’ячеслав Олександрович, Керівник Ларіонов Станіслав Олександрович Опонент Осьодло Василь Ілліч Опонент Пасько Ольга Миколаївна Рецензент Філоненко Володимир Миколайович Рецензент Шиліна Алла Андріївна Опис Дисертацію присвячено теоретико-емпіричному дослідженню особистісних чинників постдосвідного зростання військовослужбовців – учасників бойових дій. Проведений теоретичний аналіз наукових джерел з тематики дисертаційного дослідження дав змогу констатувати, що з позиції салютогенного підходу під феноменом постдосвідного зростання розуміється процес і вагомий для особистості результат якісних позитивних психологічних змін, які відбуваються внаслідок опрацювання, усвідомлення, осмислення та прийняття нею власного досвіду подолання наслідків особистісно значимої, емоційно забарвленої травмівної чи негативної нетравмівної (стресової) події/подій та/або перебування в складних (кризових, екстремальних, важких) життєвих обставинах. Цей феномен сутнісно є ширшим від поняття посттравматичного зростання, оскільки охоплює весь спектр подій, що зумовлюють дистрес – і травмівних, і негативних нетравмівних (стресових). Виміри постдосвідного зростання є ідентичними до вимірів посттравматичного зростання, концепція якого лежить в основі позитивних психологічних змін у постдосвідний період, та включає особистісне зміцнення, нові можливості, поціновування життя, духовні й екзистенційні зміни та зміни у стосунках з оточуючими. Необхідність збереження та відновлення фізичного і психічного здоров’я військовослужбовців та ветеранів вказують на важливість питання постдосвідного зростання військовослужбовців – учасників бойових дій та ветеранів. Аналіз сучасних наукових досліджень проблеми позитивних психологічних змін людини після переживання нею дистресових подій показав, що тривалий час у психологічній науці основну увагу було зосереджено на патологічних змінах особистості внаслідок участі у бойових діях, що відобразилося у появі та розвитку положень концепції ПТСР. Водночас із низки закордонних досліджень відомо, що негативні зміни, які є наслідком впливу дистресової події, зокрема у вигляді ПТСР, відмічаються лише у 10% – 20% осіб, а поширеність позитивних змін серед вказаної категорії осіб варіюється в межах від 3% до 98%. В розрізі постдосвідного зростання в основі позитивних змін особистості перебуває життєвий (індивідуальний), особистий та особистісний досвіди, які трансформуються відповідно до особистісних характеристик людини та соціокультурних умов. Складовими життєвого досвіду можуть виступати травмівний, негативний нетравмівний (стресовий), бойовий і постбойовий індивідуальний досвіди, які ми об’єднали під одним поняттям “дистресовий досвід”. В результатів аналізу емпіричних досліджень за темою дисертаційної роботи була сформульована модель постдосвідного зростання, теоретична структура можливих ресурсів, предикторів та детермінант постдосвідного зростання військовослужбовців – учасників бойових дій, що дозволило вибудувати логічну концепцію підбору основних методів дослідження, психодіагностичного інструментарію і статистичного аналізу емпіричних даних. Вибірку дисертаційного дослідження склали військовослужбовці чотирьох бригад (механізованих, аеромобільних) Збройних Сил України та звільнені з російського полону військовослужбовці. У дослідженні взяли участь 345 військовослужбовців віком від 20 до 65 років (M = 36.80, SD = 9.75), в т. ч. чоловічої статі – 334, жіночої статі – 11. 100% респондентів є учасниками бойових дій, в т. ч. 156 осіб проходять військову службу у бойових бригадах, 189 осіб є колишніми військовополоненими. 299 осіб мають травмівний / негативний нетравмівний (стресовий) досвід. Дата реєстрації 2025-11-17 Додано в НРАТ 2025-11-17 Закрити