Реєстраційний номер
0825U004121, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-12-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств України
Здобувач
Амбер Артур Юрійович,
Керівник Козинець Анатолій Олександрович
Опонент Мілька Алла Іванівна
Опонент Єпіфанова Ірина Юріївна
Рецензент Шостаковська Антоніна Віталіївна
Рецензент Майстренко Юлія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет"
Опис
Амбер А. Ю. Управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 73 Менеджмент. – Виконана у Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет», Київ, 2025.
Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо теоретичного обґрунтування та розроблення методичних підходів і практичних рекомендацій підвищення управління економіко-екологічною безпекою в стратегічному менеджменті промислових підприємств України.
Досліджено теоретичні основи формування поняття «безпеки»; розглянуто сутність та структуру системи управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств; систематизовано методичні підходи та інструментарій оцінювання ефективності управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств; проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку економіко-екологічної безпеки промислових підприємств; здійснено інтегральну оцінку рівня управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств; проведено діагностику зовнішніх і внутрішніх загроз економіко-екологічній безпеці промислових підприємств; розглянуто питання щодо удосконалення методичного забезпечення оцінювання ризиків та прогнозування рівня економіко-екологічної безпеки промислових підприємств; означено напрями модернізації інституційно-економічних механізмів державної підтримки управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств; обґрунтовано пріоритети стратегічного розвитку економіко-екологічної безпеки промислових підприємств в умовах євроінтеграції та воєнних ризиків.
Удосконалено підходи до визначення рівнів економіко-екологічної безпеки підприємств, де діапазон таких значень для кожного показника становить від 0 до 1 (або від 0 до 100%) та умовно ділиться на чотири інтервальних груп: 1) високий рівень (0,8-1.0) – це коли підприємство має ефективні системи управління ризиками, які значно знижують негативний вплив на навколишнє середовище і це дозволяє забезпечити стійке функціонування та високий рівень стабільності навколишнього середовища в умовах небезпеки; середній (0,5-0,8) – підприємство з помірним рівнем економіко-екологічної безпеки систематично відстежує та управляє ризиками; задовільний (0,3-0,5) – має основні системи управління ризиками, проте їй необхідно поліпшити моніторинг та реагування на екологічні загрози; низький (0-0,3) – суттєво впливає на стійкість довкілля через неефективне управління ризиками та недостатньо приділяє увагу збереженню природних ресурсів.
Систематизовано інституційно-економічних інструментів державної підтримки управління економіко-екологічною безпекою підприємств, де базові складові – це розробка (Кодексу екологічної безпеки; система прогресивного екологічного менеджменту (СПЕМ); незалежного орган оцінки впливу на довкілля (ОВД); цифровізацію стратегічної екологічної оцінки (СЕО) з AI-модулем; інтелектуальну систему екологічного моніторингу (ІСЕМ); удосконалення екологічного оподаткування зі стимулюючою функцією; спрямування коштів від «зелених» облігацій у банківську систему; створення «зеленого» інвестиційного банку та розширення інструментів «екологічного» кредитування й страхування.
Запропоновано концептуальну модель управління економіко-екологічною безпекою, яка складається з трьох рівнів: на державному рівні (визначення цілей економіко-екологічної безпеки; розробка та ухвалення нормативно-правової бази і національних стандартів; формування державних інституцій та системи контролю; запровадження фінансово-економічних інструментів державної підтримки); на регіональному рівні (адаптація державної політики з урахуванням територіальних і галузевих особливостей; розробка регіональних і галузевих програм сталого розвитку та екологічної безпеки; створення центрів компетенцій і координаційних платформ, що забезпечують узгодження дій різних суб’єктів і поширення кращих практик); на корпоративному рівні (формування корпоративної екологічної політики та стратегічних ESG-цілей; визначення ключових викликів і загроз; розробка системи управління ризиками та фінансового забезпечення; інтеграція екологічної політики в місію та стратегію підприємства; оцінка ризиків і впровадження систем екологічного менеджменту; реалізація природоохоронних та енергоефективних заходів; моніторинг результатів, екологічна звітність і залучення зацікавлених сторін).
Ключові слова: безпека, економічна безпека, екологічна безпека, економіко-екологічна безпека, управління економіко-екологічною безпекою, підприємство, промислові підприємства, управління підприємствами, стратегічне управління, математична модель, управління ризиками, сталий розвиток, євроінтеграція.
Дата реєстрації
2025-11-17
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-17 / 2026-07-01
