Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004131, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 10-09-2025 Статус Запланована Назва роботи Місцева виконавча влада в управлінні комунальним господарством Катеринослава/Дніпропетровська в період НЕПу (1921–1929 рр.) Здобувач Сорокотяг Вікторія Іванівна, Керівник Константінова Вікторія Миколаївна Опонент Черемісін Олександр Вікторович Опонент Бабенко Людмила Леонідівна Рецензент Приймак Олег Миколайович Рецензент Мільчев Володимир Іванович Опис На сьогодні, нам українцям, необхідно переосмислити потенційні наслідки побудови державності без урахування її попередніх етапів існування. По-перше, сучасні процеси мають багато спільних рис із минулими подіями, особливо у контексті відновлення України після війни. Це ставить питання про доцільність реконструкції міського середовища без урахування попереднього управлінського досвіду. По-друге, сучасні технології та рівень надання житлово-комунальних послуг значно перевищує показники минулих періодів, однак історично сформовані паралелі між цими рівнями дають можливість простежувати еволюційний розвиток міського комунального сектору Півдня України у його логічній послідовності. Головне, це можливість здійснення аналізу національного й державного будівництва радянської України, яке можливе лише за умови встановлення правильної послідовності та відповідальної історичної селекції. Величезний масив історій міст та сіл України, зумовлений як макро-, так і мікросоціальними процесами, на сьогодні є цінним підґрунтям для розуміння логіки внутрішніх процесів розвитку радянського українського міста, дороговказом до розуміння розбіжності між історією ідеологічних загарбників та «господарською» ментальністю міського врядування Півдня України в період нової економічної політики (далі – НЕП). З метою висвітлення послідовної еволюції державного контролю, що виник в наслідок радянської форми керівництва – місцевої ради Катеринослава/Дніпропетровська її комунального підвідділу в період НЕПу (1921–1929 рр.) виділено два хронологічних періоди: Відбудовний (1921–1925 рр.) Практика початкового управління міською владою у період становлення радянської влади мала еклектичний характер. Міськрада була гротеском імперської спадщини – міської думи, яка прийняла пролетарсько-класову форму управління. Міськрада Катеринослава у своїй структурі об’єднувала підвідділи комунального господарства: експлуатаційні системи (житлове господарство, підвідділ благоустрою, санітарно-обслуговуючі служби); промислове виробництво; технологічні системи (водопостачання, електропостачання, зовнішнє освітлення, електротранспорт, телефон, телеграф); організаційнотехнічні (пошта, ломбард, бійні) намагаючись відродити комунальні підприємства та житловий фонд який на той час перебував у кризовому стані через:  екзогенні фактори (війна, революція);  скорочення інженерного штату та збільшення кількості технічних працівників;  «хижацьке» руйнування пошкоджених житлових будинків;  проблеми розквартирування військових частин. Незважаючи на житлово-комунальну кризу, комунальне господарство Катеринослава входило до місцевого бюджету, забезпечуючи значний неподатковий дохід, частково сприяючи фінансуванню міських структур влади. Поступова відбудова та зростання ролі українських промислових міст викликало занепокоєння більшовицької партії росії. Радянський уряд в України констатував: «радянська влада на сьогодні не має під собою ґрунту». З метою посилення політики ««загальнорадянської центральної спайки» на Всеросійському з’їзді голів губернських рад робітничих і селянських депутатів та завідувачів відділів управління губернських виконкомів (1918 р.) було запропоновано остаточно ліквідувати неправильне тлумачення гасла «Вся влада — Радaм». Організація місцевого управління та подальша реалізація більшовицького принципу «Вся влада — Радaм» від тепер мала здійснюватися лише за суворої координації з російським центром. Після засідання, депутатами з’їзду було ухвалено остаточне рішення про ліквідацію розбіжності у назвах і формах організацій місцевих рад та засудження будь якої спроби сепарації по відношенню до радянського центру в Москві. Характерним для відбудівного періоду (1921–1925 рр.) було видання цілої низки нормативно-правових документів щодо місцевого управління. Однак, ключовим механізмом здійснення диктатури пролетаріату, його складовим елементом управління виступило виборче право та технології формування владних органів означених в Конституції УСРР. Активізація механізмів управлінського контролю на містах мала за мету значне обмеження громадських ініціатив на рівні міськрад. Паралельно з посиленням централізації та одержавленням місцевої влади, комунгосп Катеринославу розгортає процес масової денаціоналізації муніципального та приватного житлового сектору, що сприяло створенню відповідних умов для успішного подолання комунальної та житлової кризи в Катеринославі. Місцевий муніципальний фонд в період НЕПу розглядався комунгоспом як товар, або спосіб отримання прибутку, а отже і поповнення муніципального фонду, завдяки активному розширенню орендної практики. Період соціалістичної реконструкції (1926–1929 рр.). В цей період посилюється процес ліквідації та подальшого злиття міськвиконкомів і комунальних органів із губернськими та повітовими структурами в рамках переходу до трьохступеневої системи управління (1925 р.). Дата реєстрації 2025-11-17 Додано в НРАТ 2025-11-17 Закрити