Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004137, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Оптимізація технологічних прийомів утримання для підвищення продуктивності бджолиних сімей.

Здобувач

Скрипник Сергій Вікторович,

Керівник Разанова Олена Петрівна
Опонент Ковальський Юрій Володимирович
Опонент Недашківський Володимир Михайлович
Рецензент Новгородська Надія Володимирівна
Рецензент Огороднічук Галина Михайлівна

Опис

Скрипник С.В. Оптимізація технологічних прийомів утримання для підвищення продуктивності бджолиних сімей. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Вінницький національний аграрний університет. Вінниця, 2025. У дисертації проведені всебічні дослідження та отримано нові дані щодо біологічних особливостей функціонування бджолиної сім’ї за умов використання пробіотичних підгодівель, а також удосконалення конструктивних рішень у вуликах для оптимізації мікроклімату бджолиного гнізда. Наукова новизна результатів досліджень полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано доцільність використання пробіотичних добавок «Веталайф» та «Біосевен» у складі стимулюючих підгодівель, які підвищують життєздатність бджіл (на 35,6% та 43,1% відповідно), поліпшують фізіологічний стан, репродуктивні показники маток у весняний та літньо-осінній періоди (на 31,9-25,3% та 37,1-31,6%) та продуктивність бджолиних сімей (на 10,3% та 34,9% відповідно) та основні показники зимівлі бджолиних сімей. Встановлено закономірності впливу пробіотиків на кількість вирощеного розплоду, масу личинок (на 4,0-13,1%) та молодих бджіл (на 2,4%). Запропоновано модифікований варіант багатокорпусного вулика за рахунок використання сітчастого дна. Обґрунтовано ефективність використання таких вуликів з удосконаленим сітчастим дном для підтримки оптимального мікроклімату бджолиного гнізда та зменшення стресових навантажень на бджіл. Уточнено дані щодо впливу конструктивних особливостей вуликів із сітчастим дном на стан бджіл під час зимівлі, 3 витрати кормів і збереженість сімей. Встановлено, що використання сітчастого дна сприяє оптимізації температурного режиму гнізда, що позитивно впливає на репродуктивну активність бджолиних маток, інтенсивність льоту бджіл (на 8,7–29,7%) та покращення показників зимівлі бджолиних сімей. Поєднання кочівлі пасіки з використанням багатокорпусних вуликів із сітчастим дном сприяє зниженню стресових навантажень на бджіл, поліпшенню умов їх утримання в період високих температур і відповідно зростанню медової продуктивності на 36,0%. Проведено ґрунтовний аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел, що дозволив систематизувати сучасні наукові уявлення про роль повноцінного живлення бджіл, доцільність використання підгодівель у бджільництві та вплив пробіотичних препаратів на фізіологічний стан та продуктивність медоносних бджіл. Крім того, узагальнено досвід використання різних конструктивних рішень у вуликах для оптимізації мікроклімату бджолиного гнізда. На основі цього встановлено наукові передумови для впровадження удосконалених технологічних прийомів у галузі бджільництва та визначено перспективні напрями подальших досліджень. Встановлено видовий склад медоносної флори досліджуваної пасіки, визначено строки та тривалість цвітіння основних нектаро- та пилконосів, а також їхню медопродуктивність упродовж 2021–2023 рр. Виявлено, що початок цвітіння медоносів припадає на кінець березня – початок квітня, а основні масові медозбори формуються у травні–липні за рахунок ріпаку озимого, білої акації, липи, іван-чаю, буркуну білого, синяку звичайного та соняшнику. Встановлено нерівномірність нектаро-пилкового конвеєра, зокрема критичні безвзяткові періоди між завершенням цвітіння ріпаку та початком медозбору з соняшнику, а також у квітні й середині липня. Установлено, що лісопаркові насадження, лучне різнотрав’я та садові культури забезпечують безперервність кормової бази для бджіл. Виявлено значну варіативність строків початку і тривалості цвітіння основних медоносів залежно від метеорологічних умов: підвищені температури та 4 дефіцит опадів сприяли ранньому старту і подовженню фаз цвітіння (2022 р.), тоді як прохолодна весна та надлишок вологи затримували його (2021, 2023 рр.). Дослідження впливу пробіотичних добавок у складі стимулюючої підгодівлі на тривалість життя та фізіологічний стан робочих бджіл в умовах садкових дослідів проводилися з використанням робочих бджіл червневого виведення у трьох групах. Встановлено, що пробіотичні добавки «Біосевен» та «Веталайф» сприяли достовірному (р<0,001) подовженню тривалості життя бджіл порівняно з контролем: у групі з «Веталайфом» – на 35,6%, у групі з «Біосевеном» – на 43,1%. Найвищу ефективність показала підгодівля з «Біосевеном». Використання пробіотиків забезпечувало вищу збереженість бджіл упродовж досліду та стабільнішу витрату корму, що свідчить про активацію фізіологічних процесів. Додатково відзначено позитивний вплив на стан задньої кишки під час зимівлі, коли маса калового навантаження у групі з «Веталайфом» була меншою на 6,6%, з «Біосевеном» – на 8,8% відносно контролю.

Дата реєстрації

2025-11-19

Додано в НРАТ

2025-11-19