Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004147, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 02-12-2025 Статус Запланована Назва роботи Визначальні фактори змін структурно-функціонального стану міокарду у пацієнтів після трансплантації серця Здобувач Білявська Аліса Вікторівна, Керівник Ященко Наталя Олексіївна Опонент Целуйко Віра Йосипівна Опонент Руденко Костянтин Володимирович Рецензент Долженко Марина Миколаївна Рецензент Зеленчук Олег Валерійович Опис Актуальність. Трансплантація серця залишається «золотим стандартом» лікування термінальної серцевої недостатності, однак довгострокову виживаність пацієнтів обмежують гострі відторгнення, прискорена васкулопатія трансплантованого серця і метаболічний синдром, який за рік після операції виникає майже у половини реципієнтів. Частота клінічно значущого відторгнення в перший рік сягає 25–30 %, традиційно виявляється ендоміокардіальною біопсією, але рутинне застосування цього інвазивного та затратного методу стимулює пошук безпечніших альтернатив. Нині T2-картування кардіо-МРТ і глобальна поздовжня деформація лівого шлуночка демонструють високу точність у ранньому виявленні відторгнення, проте в українській практиці питання малоінвазивної діагностики відторгнення та структурно-функціональної перебудови міокарда після трансплантації досліджено недостатньо. Мета та завдання. Визначити фактори, що призводять до змін структурно-функціонального стану міокарду після трансплантації серця та обґрунтувати малоінвазивний протокол моніторингу, здатний знизити частоту ендоміокардіальних біопсій без втрати діагностичної інформативності. Основні завдання: 3 ● Проаналізувати клінічний профіль української когорти реципієнтів трансплантованого серця; ● Виявити найпоширеніші післятрансплантаційні ускладнення в перші 3 роки після трансплантації серця; ● Проаналізувати асоціативний зв'язок метаболічного синдрому і гострого клітинного відторгнення, васкулопатію трансплантованого серця та віддалені клінічні наслідки в перші 3 роки після трансплантації серця; ● Дослідити діагностичну та прогностичну цінність глобальної поздовжньої деформації лівого шлуночка, Т1/Т2/ECV-мапінгу кардіо-МРТ для раннього виявлення гострого клітинного відторгнення; ● Розробити алгоритм малоінвазивного спостереження після трансплантації серця з адаптивною частотою біопсій. Об'єкт дослідження – структурно-функціональний стан міокарду в посттрансплантаційний період. Предмет дослідження: ● зміни структурно-функціонального стану міокарду в ранній та віддалений післяопераційні періоди після трансплантації серця; ● частота виникнення структурних змін алотрансплантату та зниження скоротливої здатності міокарду на першому році після трансплантації серця. ● фактори, які визначають зміни структурно-функціонального стану міокарду, призводять до погіршення функціонування трансплантованого серця та впливають на віддалені прогнози після трансплантації серця. 4 Матеріали та методи. Проведено дослідження, що складається з чотирьох фрагментів (грудень 2019 – квітень 2025, n=112) у ДНП «Інститут серця МОЗ України». ● Визначальні чинники довгострокових результатів ортотопічної трансплантації серця – ретроспективне одноцентрове дослідження, 112 дорослих реципієнтів, яким виконано ізольовану ОТС у 2019–2025 рр. Оцінювали чотири кінцеві точки: первинну дисфункцію графта, гостре відторгнення, васкулопатію трансплантованого серця та клінічно значущі аритмії. ● Поширеність і клінічні особливості метаболічного синдрому в реципієнтів після ортотопічної трансплантації серця – ретроспективний аналіз 112 реципієнтів, які перенесли ОТС у 2019–2025 рр. у ДНП «Інститут серця МОЗ України». Пацієнти були розподілені на дві групи: група А (n = 41) – з МС до ТС, група Б (n = 71) – без МС. Оцінювали антропометричні, біохімічні показники, дані ехокардіографії та рівень виживаності. Діагноз МС встановлювали згідно з критеріями спільної заяви IDF/AHA/NHLBI/WHF/IAS/IASO щодо гармонізації визначення метаболічного синдрому (2009р). ● Глобальна поздовжня деформація лівого шлуночка як тригер діагностичної біопсії після трансплантації серця – ретроспективне одноцентрове дослідження, 50 реципієнтів серця. GLS визначали на момент залучення, а також за 1 та 3 міс. до нього. Пацієнтів було розподілено на 3 групи: до контрольної групи 0R було залучено 25 пацієнтів з нормальними результатами гістологічного дослідження (0R + pAMR0); до групи 1R було залучено 15 пацієнтів, з відторгненням 1R; а до групи 2R було залучено 10 пацієнтів з 5 відторгненням стадії 2R. Аналіз чутливості/специфічності щодо відторгнення виконували за ROC-аналізом. ● Серцево-судинна магнітно-резонансна томографія як неінвазивний інструмент для моніторингу відторгнення у пацієнтів з трансплантацією серця – проспективне пілотне дослідження, 25 пацієнтів протягом першого року після трансплантації (10 — із гістологічно підтвердженим гострим клітинним відторгненням стадії 2R, 15 — без відторгнення 0R/pAMR0). Протягом ≤ 48 год після ЕМБ усім виконували CMР дослідження за методиками Т1 та Т2 картування, а також визначення ECV на сканері Canon Vantage ELAN 1,5 Т та з болюсним введенням гадобутролу 0,1 ммоль/кг. Аналіз чутливості/специфічності щодо відторгнення виконували за ROC-аналізом. Дата реєстрації 2025-11-21 Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити