Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004153, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-12-2025 Статус Захищена Назва роботи Німецький «роман поколінь» кінця ХХ – початку ХХІ століття. Здобувач Гречешнюк Ольга Олегівна, Керівник Варецька Софія Олександрівна Опонент Мочернюк Наталія Дмитрівна Опонент Тичініна Альона Романівна Рецензент Бандровська Ольга Трохимівна Рецензент Маценка Світлана Павлівна Опис Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням поетики німецькомовного «роману поколінь» кінця ХХ – початку ХХІ століття в українському літературознавстві. Актуальність дослідження зумовлена посиленням уваги в сучасному гуманітарному дискурсі до проблеми переосмислення трагічного минулого Європи ХХ століття. У культурі загалом простежується тенденція апеляції до власного минулого, родинних і колективних наративів як до ресурсу конструювання ідентичності та маркування належності до певного культурно-історичного простору. Особливо виразно ця тенденція проявляється у німецькому контексті, де осмислення історичної провини, відповідальності та пам’яті про націонал-соціалістичне минуле стало центральним елементом формування національної ідентичності після 1945 року. У процесі дослідження встановлено, що для осмислення теми сімейної та національної історії письменники звертаються до жанрового різновиду генераційного роману. У подальшому викладі терміни генераційний роман, поколіннєвий роман і роман поколінь уживатимуться як синонімічні на позначення цього жанрового типу. У центрі таких творів – представники різних поколінь однієї родини, кожен з яких має власне бачення минулого. Проте всі вони об’єднані спільною метою – пошуком ідентичності, а також виявленням витісненого, забутого або навмисно замовчуваного досвіду. У дисертації було систематизовано наукові підходи до вивчення витоків і специфіки розвитку німецького роману поколінь (Ф. Айґлер, А. Айхенберг, М. Нойшефер) із залученням напрацювань у сфері жанрології, зокрема теорії жанрових модифікацій (А. Фаулер, Л. Копистянська, Т. Бовсунівська). Для ґрунтовного аналізу поетикальних особливостей роману поколінь було використано також праці філософів (М. Альбвакс, Р. Барт, П. Нора) та культурологів (Я. Ассман, А. Ассман, А. Ерль). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексний жанровий аналіз німецькомовного роману поколінь кінця ХХ – початку ХХІ століття та окреслено його ключові ознаки. У роботі вперше системно виявлено закономірності формування та окреслено етапи становлення генераційного роману як жанрової модифікації сімейного наративу, що відображає еволюцію способів осмислення історичного досвіду в німецькомовній літературі кінця ХХ – початку ХХІ століття. Уточнено та поглиблено жанрово-стильові характеристики цього жанрового різновиду, зокрема виокремлено його ключові тематичні домінанти – осмислення історичної та поколіннєвої травми, проблем війни, тоталітаризму, колективної та родинної пам’яті, трансформації історичних епох, що зумовлює динаміку ідентичнісного пошуку. Також деталізовано структурно-композиційні параметри жанрової моделі, серед яких – багатоплановість і поліфонічність наративу, ретроспективна модель оповіді, а також інтермедіальне включення архівних і документальних елементів, що забезпечує автентичність і підсилює ефект історичної достовірності. Уперше в українському літературознавстві проведено дослідження німецькомовних романів «На прикладі мого брата» Уве Тімма (Uwe Timm «Am Beispiel meines Bruders», 2003), «У нас все добре» Арно Ґайґера (Arno Geiger «Es geht uns gut», 2005), «Небесні тіла» Тані Дюкерс (Tanja Dückers «Himmelskörper», 2003), «Ми такі» Ґіли Люстіґер (Gila Lustiger «So sind wir», 2005), а також «Листи Павла» Моніки Марон (Monika Maron «Pawels Briefe», 1999). Ці твори досі не мають українських перекладів і не зазнавали наукового осмислення в українському контексті. Їхня поява в українському академічному дискурсі розширює горизонти вивчення німецькомовної літератури пам’яті, відкриваючи можливості для подальших компаративних, культурологічних і перекладознавчих студій. У дисертації обґрунтовано, що сучасний німецькомовний роман поколінь становить окрему жанрову модель, у межах якої через життєписи щонайменше трьох поколінь однієї родини наративізується траєкторія національної травматичної історії. Проведений аналіз дав змогу визначити, що німецький «роман поколінь» є жанровою модифікацією сімейного роману, яка сформувалася під впливом історико-культурних трансформацій у повоєнній Німеччині. Цей жанровий різновид зосереджений на проблемі пам’яті, історичної відповідальності та переосмислення національного минулого. Визначальною особливістю генераційного роману є спроба осмислити досвід кількох поколінь, які опинилися в різних соціально-політичних умовах, але пов’язані спільною історичною пам’яттю. Дата реєстрації 2025-11-24 Додано в НРАТ 2025-11-24 Закрити