Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004154, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-12-2025 Статус Захищена Назва роботи Соціокультурна роль Марії Габлевич у шекспірознавстві: редагування, коментарі, критика перекладу. Здобувач Свередюк Анна Тарасівна, Керівник Дзера Оксана Василівна Опонент Іваницька Марія Лонгинівна Опонент Гриців Наталія Миколаївна Рецензент Молчко Оксана Орестівна Рецензент Одрехівська Ірина Миколаївна Опис У дисертаційній роботі досліджено багатогранну соціокультурну роль Марії Габлевич (нар. 1950 року) в українському шекспірознавстві, а також екстраполяцію її критичного підходу на перекладознавство та повторні переклади / ретрансляції Шекспірових творів. Метою дисертації є аналіз знакової ролі Марії Габлевич у становленні української традиції шекспірознавства, розкриття її фемінної оптики та новітнього підходу до інтерпретації шекспірівських творів, зокрема “Коментарів” до “Сонетів” (1998) і повторного перекладу драми “Антоній і Клеопатра” в авторській редакції (2013) у зіставленні з перекладами Пантелеймона Куліша, Івана Франка та Бориса Тена. У роботі окреслено методологічні основи дослідження багатогранної соціокультурної ролі дієвця на перетині перекладознавства, соціології, едитології та критики перекладу. Застосовано макро- й мікрорівні аналізу феномену багатогранної соціокультурної ролі в літературній полісистемі із використанням фрактальної теорії в межах синергетичного методу. У межах другої частини дослідження, спираючись на теорію побудови перспектив / Vantage Theory МакЛорі, побудовано перспективи “переклад”, “критика” та “редагування”, які дозволяють вивчити соціокультурну роль дієвця на системі координат “особа”, “інтерпретація”, “текст”. Виокремлено ключові поняття –“дієвець”, “роль”, “активізм”, –наголошено на активній позиції перекладача та професійному габітусі, що реалізується через translator’s position / перекладацьку позицію, language position / мовну позицію і writing position /птсьмову позицію. Показано вплив радянської ідеології на перекладацьку інтерпретацію Шекспірового спадку та окреслено напрямки виходу за її рамки в незалежній Україні. Проаналізовано повторні переклади шекспірівських текстів і ренесансні образосимволи, які набувають культурно специфічних значень в українських перекладах. Окреслено філософсько-естетичні засади фемінної оптики Марії Габлевич, протиставленій маскулінному баченню та спорідненій із теософією Любові як об’єднавчим мотивом Шекспірової творчості. Визначено основні риси критико-аналітичного підходу дослідниці, які відрізняють її інтерпретації від робіт Керолайн Сперджен, Гелен Вендлер, Гарольда Блума й Нортропа Фрая. У перспективі “критика” розглянуто герменевтичні та психоаналітичні моделі інтерпретації художнього тексту, визначено місце автора й перекладача в тріаді “Автор – Текст – Читач”. Показано, як навколоперекладна література, мета-, пара- й епітексти сприяють розумінню джерельного тексту в українській полісистемі. Перспектива “редагування” дозволила простежити роль редактора як активного співтворця перекладу, зокрема в контексті британських практик емендацій та феноменологічного читання Шекспіра, що його постулює Марія Габлевич. Третій розділ дисертації присвячено реалізації багатогранної соціокультурної ролі дослідниці в практиці коментування, редагування та перекладу. Проаналізовано її співпрацю з Дмитром Павличком і Наталією Бутук у проєктах перекладу “Сонетів”, визначено різницю габітусів, а також особливості редакторських рішень, відображених у приватних епітекстах. Підкреслено мультимодальність присутності Марії Габлевич у цих проєктах, що включає вербальні та візуальні компоненти. На основі моделі Кетрін Бечелор розмежовано функції паратекстів і метатекстів, простежено їхню роль у рецепції шекспірівських творів в українській лінгвокультурі. Застосування синергетичного підходу дозволило систематизувати критико-теоретичний доробок дослідниці та здійснити двопланову інтерпретацію ренесансної образосимволіки в контексті гуманістичних цінностей Шекспіра. У результаті доведено, що Марія Габлевич збагатила українське шекспірознавство інноваційною інтерпретацією ренесансних образосимволів на засадах гуманізму, рівності статей, духовності та любові як єднальної сили, відкривши нові перспективи для множинних перекладів. Дата реєстрації 2025-11-24 Додано в НРАТ 2025-11-24 Закрити