Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004157, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 02-12-2025 Статус Запланована Назва роботи Термінальна серцева недостатність: особливості лікування та формування листа очікування трансплантації серця Здобувач Мельник Анна Юріївна, Керівник Ященко Наталя Олексіївна Опонент Руденко Костянтин Володимирович Опонент Целуйко Віра Йосипівна Рецензент Долженко Марина Миколаївна Рецензент Зеленчук Олег Валерійович Опис Серцева недостатність (СН) залишається однією з провідних причин захворюваності, повторних госпіталізацій і смертності в усьому світі. Незважаючи на суттєвий прогрес у фармакотерапії та організаційних підходах до ведення таких пацієнтів, у частини з них розвивається термінальна стадія захворювання, що вимагає застосування трансплантації серця, однак її застосування суттєво обмежене через дефіцит донорських органів. Метою даного дослідження було покращити лікування пацієнтів із термінальною стадією серцевої недостатності шляхом удосконалення підходів до тактики ведення та розробки науково обґрунтованих критеріїв формування листа очікування трансплантації серця. За період дослідження було відібрано та проаналізовано 573 випадки госпіталізації та лікування пацієнтів з термінальною стадією серцевої недостатності. Надалі, при детальному аналізі медичних записів 26 випадків було виключено, оскільки у цих випадках в історії хвороби не були відображені усі необхідні параметри для дослідження. За даними Єдиної державної інформаційної системи з 2021 по 2024 рр на листку очікування ДНП «Інститу серця МОЗ України» перебувало 464 пацієнтів (Група А). Також впродовж періоду спостереження було проаналізовано 83 пацієнти з термінальною стадією хронічної серцевої недостатності, які на основі вихідних даних не були включені до листа очікування трансплантації серця (Група Б). 3 На першому етапі нами було проаналізовано клініко-інструментальні особливості пацієнтів з термінальною стадією серцевої недостатності. Проведення порівняльного аналізу вихідних демографічних показників показало, що пацієнти групи А характеризувалися достовірно нижчим віком в порівнянні з пацієнтами групи Б (49 (38; 58) років проти 59 (48; 63) років, р=0,004), в той час як дослідні групи не відрізнялися між собою стосовно статевої приналежності (р=0,594). Що стосується супутніх захворювань, то у пацієнтів групи А на 21,9% достовірно рідше фіксувалася артеріальна гіпертензія в порівнянні з групою Б (р=0,0001). Також у пацієнтів групи А достовірно рідше виявлялися на 9,80% (р=0,031) ожиріння та на 6,70% (р=0,022) гостре порушення мозкового кровообігу в анамнезі в порівнянні з групою Б. Також нами було встановлено достовірно нижчий функціональний клас серцевої недостатності за NYHA у пацієнтів групи А в порівнянні з групою Б (р=0,0001, χ² = 84,3). Відповідно до функціонального класу за NYHA у пацієнтів групи А достовірно нижчою виявлялася клінічна стадія серцевої недостатності в порівнянні з групою Б (р=0,0001, χ² = 75,9). Більше того дослідні групи відрізнялися між собою також стосовно причин серцевої недостатності. Зокрема, у пацієнтів групи А достовірно частіше причиною термінальної стадії серцевої недостатності виступала дилятаційна кардіоміопатія, в той час як у пацієнтів групи Б – ішемічна кардіоміопатія (р=0,0031, χ² = 23,4). Надалі проведення аналізу біохімічних показників показало, що у пацієнтів групи А достовірно нижчими виявлялися середні рівні АсАТ на 15,0% (р=0,033) та АлАТ на 15,7% (р=0,041) в порівнянні з групою Б. Також у пацієнтів групи А достовірно нижчими виявлялися показники функціонального стану нирок. Так, середні значення креатиніну та сечовини виявлялися на 13,3% (р=0,001) та на 22,2% (р=0,002), відповідно, в порівнянні з групою Б. Відповідно до цього, у пацієнтів групи А фіксувалася достовірно вище на 12,6% (р=0,003) середнє значення ШКФ в порівнянні з групою Б. Цікаво також, що хоч пацієнти групи А характеризувалися достовірно нижчим функціональним класом серцевої недостатності за NYHA в порівнянні з 4 групою Б, однак достовірної різниці між групами стосовно значення NT-proBNP не виявлялося (р=0,379). Надалі проведений аналіз результатів ЕхоКГ між групами виявив достовірно вище значення ФВ ЛШ у пацієнтів групи А (p=0,0033), що супроводжувалося вищими значеннями показника TAPSE (p=0,0469), нижчим діаметром нижньої порожнистої вени (p=0,0118) та меншою товщиною стінки лівого шлуночка (p=0,0121) в порівнянні з групою Б. Крім того, у групі А рідше виявляли наявність рідини в плевральній порожнині (15,7% проти 25,3%; p=0,049). У пацієнтів групи А, у порівнянні з групою Б, спостерігалися достовірно нижчі показники легеневої гемодинаміки: систолічний тиск у легеневій артерії був значно меншим (39,2±18,3 мм рт. ст. проти 53,6±19,7 мм рт. ст., p=0,0001), як і тиск заклинювання легеневих капілярів (29,4±5,21 мм рт. ст. проти 32,2±6,05 мм рт. ст., p=0,0001) та транспульмональний градієнт (15,4±3,81 мм рт. ст. проти 18,1±3,29 мм рт. ст., p=0,0001). Крім того, у групі А був нижчим судинний опір (4 (3; 5) од. Вуда проти 5 (3,5; 6,0), p=0,0001). Дата реєстрації 2025-11-24 Додано в НРАТ 2025-11-24 Закрити