Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004184, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-01-2026 Статус Захищена Назва роботи Право громадянина на альтернативну (невійськову) службу: конституційно-правове дослідження Здобувач Голуб Віталій Карелович, Керівник Гецко Михайло Михайлович Опонент Шопіна Ірина Миколаївна Опонент Серьогін Віталій Олександрович Рецензент Фрідманська Вікторія Іванівна Рецензент Бєлова Мирослава Володимирівна Опис Дисертація присвячена дослідженню права громадянина на альтернативну (невійськову) службу, що транслюють зміст такого. В ході дослідження визначено, що право громадян на заміну військової служби альтернативною (невійськовою) службою відноситься до особистих прав та є складовим елементом правового статусу людини і громадянина, що отримало правове закріплення в демократичному суспільстві. Вказується, зміст такого конституційного статусу становлять права й обов'язки, які представлені й гарантовані всім і кожному громадянину Основним законом в ході реалізації права на заміну військової служби альтернативною (невійськовою) службою. Визначено, сутність конституційного права громадян на заміну військової служби альтернативною (невійськовою) службою полягає в можливості громадянина не з примусу, а відповідно до його переконань обирати невійськову службу. Юридичне значення права на заміну військової служби альтернативною службою з погляду реалізації свободи думки, свободи совісті та свободи віросповідання означає дозволене і гарантоване законами держави право громадян відповідно до своїх переконань і ставлення до релігії проходити замість військової служби цивільну службу, не пов'язану з носінням і застосуванням зброї. В ході дослідження визначено, громадяни, які користуються правом на заміну військової служби, за своєю сутністю мають на меті сприяти у досягненні певного соціального блага - виконувати покладений на них обов'язок із захисту Вітчизни, але в іншій формі, яка уможливлює їм не вступати не тільки у внутрішню суперечність зі своєю совістю, не ламаючи підвалин свого внутрішнього духовного світу, але й не вступати у суперечність з органами державної влади вході реалізації свого права на свободу світогляду та віросповідання. Конституційний обов'язок громадян щодо захисту Вітчизни, передбачає декілька форм виконання: виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни у формі реалізації права на спротив недемократичному правлінню, яке посягає на засади конституційної демократії; виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни у формі проходження військової служби за призовом; виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни у формі проходження альтернативної цивільної (невійськової) служби. Альтернативна цивільна служба має в собі ознаки або властивості двох різних правових конструкцій, як, з одного боку, суб'єктивного права, а з іншого - юридичного обов'язку громадянина. Обов'язок проходження альтернативної цивільної служби можна порівняти з обов'язком щодо виконання військового обов'язку. Кожен з обов'язків є вимогою, які пред'являються до людини і громадянина і пов'язані з необхідністю її участі в забезпеченні інтересів суспільства, держави. В результаті аналізу чинного українського та міжнародного законодавства визначено, що право на альтернативну цивільну службу є конституційне право на заміну одного з конституційних обов'язків іншим конституційним обов'язком. Іншими словами, право людини полягає у виборі між обов'язками, без яких не можливе функціонування в тому числі права на альтернативну (невійськову) службу. Реалізація цього права передбачає можливість вибору виконання громадянами обов’язку перед державою в тому числі і щодо захисту Вітчизни, але у сферах, не пов'язаних з армією, прийняттям присяги та використання зброї. Дата реєстрації 2025-11-30 Додано в НРАТ 2025-11-30 Закрити