Реєстраційний номер
0825U004204, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-03-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливість перебігу та ефективність лікування виразкових гастродуоденальних кровотеч на фоні коморбідного цукрового діабету.
Здобувач
Гмошинський Микола Володимирович,
Керівник Шапринський Володимир Олександрович
Опонент Дзюбановський Ігор Якович
Опонент Гринчук Федір Васильович
Рецензент Суходоля Анатолій Іванович
Рецензент Гребенюк Дмитро Ігорович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Гмошинський М.В. Особливість перебігу та ефективність лікування виразкових гастродуоденальних кровотеч на фоні коморбідного цукрового діабету. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 – «Медицина». – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2025.
Дисертаційна робота містить теоретичне обґрунтування й пропозиції щодо практичного вирішення важливого науково-практичного завдання – покращення ефективності лікування виразкових гастродуоденальних кровотеч у хворих на коморбідний цукровий діабет шляхом встановлення прогностичних критеріїв вуглеводного метаболізму та адсорбційно-реологічного стану слизової оболонки шлунка.
Клінічне дослідження засноване на ретроспективному та проспективному аналізі 1392 хворих з пептичними виразками шлунка і дванадцятипалої кишки, які розподілені на основну групу із шлунково-кишковими кровотечами та групу порівняння без кровотеч. Контрольну групу умовно склали здорових людей. Кожна з груп хворих була розподілена на підгрупи з виразками шлунка а/або виразками дванадцятипалої кишки, а також за наявності або відсутності коморбідного цукрового діабету. Вперше дебютувало з гастродуоденальної кровотечі достовірно частіше у жінок.
Усі пацієнти з коморбідною патологією були розподілені на 8 груп. При коморбідній патології достовірно були вищі показники BI. За результатами виконаного багатофакторного дисперсійного аналізу Вілкоксона-Рао, наявність і характер коморбідної патології значно впливає на характер перебігу гастродуоденальних пептичних виразок і кровотеч цієї ділянки. Однофакторний дисперсійний аналіз показав достовірний вплив коморбідних захворювань на перенесені шлунково-кишкові кровотечі в минулому, показники WI та BI. З показником BI має місце прямий непараметричний кореляційний зв'язок Кендала. Крім того, на повторні кровотечі з пептичних гастродуодельних виразок впливає наявність у хворих ожиріння, а на смерть хворих – патологія серцево-судинної системи та пухлинного процесу.
Отже, коморбідна патологія, яка найчастіше зустрічається у жінок та хворих з симпатотонічним типом ВНС, є фактором ризику несприятливого перебігу гастродуоденальних кровотеч у хворих з пептичними виразками і впливає на параметри гемодинаміки, розміри та локалізацію ВШ/ВДПК. Встановлено вплив тяжкості ЦД на тяжкість перебігу пептичних виразок, що продемонстрував однофакторний дисперсійний аналіз.
Коморбідний ЦД впливає на частоту тілець Русселя та наявність фібрину в залозах. Ці показники в основній групі були частіше виявлені.
Коморбідний ЦД збільшує тяжкість перебігу гастродуоденальних виразок, ступінь вираженості гістологічних ознак змін слизової оболонки шлунка, підвищує частоту НР-носійства та порушень адсорбційно-реологічних властивостей ШС.
Рівні Gl і NaGl впливають на летальність хворих. Від ступеня важкості ЦД залежить частота рецидивів кровотеч, і число смертей.
За результатами виконаного багатофакторного аналізу Уілкоксона-Рао, стан ВНС впливає на інтегральні ендоскопічні ознаки ВШ та ВДПК. Як свідчать однофакторний дисперсійний і непараметричний кореляційний аналіз Кендала, встановлений зворотний зв'язок з показником VI об'єму ВЖ та ВДПК, кількості дуоденальних ульцерацій, ступеня важкості коморбідного ЦД
Встановлено, що рівень HbA1/c у групі ВТ був достовірно більшим порівняно з СТ. У ВТ відзначені також вищі показники Ins та НОМА. Тривалість шлунково-кишкової кровотечі у групі СТ була на 15 годин більшою, ніж у ВТ, становлячи 49 та 34 годин.
Ендоскопічний гемостаз був проведений 319 хворим на виразкові гастродуоденальні кровотечі на тлі проведення гемостатичної медикаментозної терапії. ЕГ проводили у 294 хворих з ін’єкційним введенням у краї виразки адреналіну та спирт-новокаїнової суміші, а у 25 – з використанням розпилення N-бутил-2-акрилату.
Прооперовано 319 хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі. В результаті проведених досліджень встановлено, що у хворих з ЦД операціями вибору є резекція за Більротом-1, висічення виразок із СПВ та пластика за Баррі-Хіллом. Померли 8 хворих після проведених хірургічних операцій та 20 у групі порівняння.
Дата реєстрації
2025-12-03
Додано/оновлено в НРАТ
2025-12-03 / 2026-07-20
