Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004210, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-01-2026 Статус Захищена Назва роботи Обґрунтування тактики інтенсивної терапії у пацієнтів з критичним перебігом коронавірусної хвороби Здобувач Середа Сергій Олександрович, Керівник Дубров Сергій Олександрович Опонент Сидорчук Руслан Ігорович Опонент Назарчук Олександр Адамович Рецензент Хоменко Олена Юріївна Рецензент Олійник Олександр Валентинович Опис Дисертаційне дослідження ґрунтується на ретроспективному моноцентровому дослідженні для оцінки загальної ефективності лікування пацієнтів з тяжким та критичним перебігом коронавірусної хвороби. Протокол дослідження отримав позитивне рішення Етичних Комісій Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (далі – НМУ) та Комунального некомерційного підприємства “Київської міської клінічної лікарні №17” (далі – КНП «КМКЛ № 17»). Критерії включення в дослідження: пацієнти з підтвердженим діагнозом «Коронавірусна хвороба» відповідно до критеріїв Стандарту медичної допомоги «Коронавірусна хвороба» (COVID-19) від 28.03.2020 року №722 Наказу МОЗ України; вік пацієнтів старше 18 років; тяжкий або критичний перебіг коронавірусної хвороби. Тяжкість перебігу коронавірусної хвороби визначалася у пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19 відповідно до Протоколу МОЗ України “Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 02.04.2020 року №762 у редакції наказу МОЗ України від 11 листопада 2021 року № 2495. Враховуючи вищезазначене: за період з вересня 2020 року по грудень 2021 року в КНП «КМКЛ №17» було проліковано 1311 пацієнтів з підтвердженим діагнозом COVID-19, з яких 253 (19,3%) пацієнта відповідали критеріям включення. До критеріїв виключення належали: відмова пацієнта/законного представника пацієнта від участі в дослідженні; добова летальність в закладі (30 пацієнтів); участь в будь-якому іншому клінічному дослідженні; туберкульоз легень (1 пацієнт); побічні ефекти лікарських засобів у вигляді реакції гіперчутливості негайного типу (1 пацієнт). Враховуючи критерії виключення, було визначено групу спостереження, яку склали – 221 (87,7%) пацієнта. За гендерним розподілом співвідношення жіночої та чоловічої статі було практично однаковим (113 (51,1%) жінок та 108 (48,9%) чоловіків). Середній вік пацієнтів складав 63,5 ± 12,9 років (від 19 до 95 років). Різниця у розподілі чоловіків і жінок за віковими групами у пацієнтів з тяжким та критичним перебігом коронавірусної хвороби була статистично незначущою. Лікування пацієнтів з тяжким та вкрай тяжним (критичним) перебігом коронавірусної хвороби проводили з урахуванням базисної терапії у відповідності з Протоколом МОЗ України “Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 02.04.2020 року №762 (далі – Протокол). Результати лікування пацієнтів з тяжким та критичним перебігом COVID-19 були вивчені згідно схем лікування. Першочерговими критеріями оцінки ефективності лікування пацієнтів з тяжким та критичним перебігом COVID-19 були: оцінка виживаності пацієнтів з тяжким та критичним перебігом COVID-19, клінічний перебіг захворювання, ускладнення; оцінка тривалості лікування у відділенні інтенсивної терапії; динаміка зміни рівня лабораторних маркерів. Враховуючи той факт, що у 99% померлих пацієнтів патологоанатомічний розтин не проводився, визначення причини смерті здійснювалося на підставі домінуючого синдрому, що призвів до летального наслідку, клінічного перебігу захворювання та ретельного аналізу медичних довідок про смерть. Усі пацієнти дослідження були розподілені на дві когорти: група ГВ – пацієнти, які вижили та були виписані після перенесеного COVID-19; група ГП – пацієнти, які померли внаслідок COVID-19 та його ускладнень. Дана стратифікація дозволила порівняти клінічні та лабораторні характеристики між групами та ідентифікувати фактори ризику асоційовані з COVID-19. Серед 221 пацієнта, які були включені до ретроспективного аналізу: з них 127 (57,5%) пацієнтів увійшли в групу ГВ, де серед них було 54 (35,4%) чоловіків та 73 (64,6%) жінок віком 61,0 ± 9,41 років (від 19 до 95 років); групу ГП склали 94 (42,5%) пацієнта, серед яких було 54 (57,5%) чоловіків та 40 (42,5%) жінок віком 71,2 ± 10,29 років (від 40 до 90 років). Чоловіки мали статистично зничимо вищий рівень смертності (57,5%) порівняно з жінками (42,5%) (p = 0,028). Результати аналізу летальності за віковими групами виявили наявність чіткої кореляції за віком пацієнтів. Найвищий рівень виживаності спостерігався серед молодих людей (84%) і знижувався з підвищенням віку: чим старша вікова група, тим вищий рівень летальності від коронавірусної хвороби (p = 0,001). Ризик летального витоку суттєво зростав у пацієнтів за наявності захворювань серцево-судинної, ендокринної, нервової систем, онкологічних патологій та аутоімунних станів (p<0,05). Індекс коморбідності Чарлсона виявив суттєву різницю між групами ГП та ГВ, що підкреслює значущість сукупності супутніх захворювань у прогнозуванні смертності. Індекс Чарлсона статистично значуще відрізнявся між групами: у групі ГП він становив 3,82 ± 1,89 балів, тоді як у групі ГВ – 1,98 ± 1,94 (p<0,001). Дата реєстрації 2025-12-03 Додано в НРАТ 2025-12-03 Закрити