Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004219, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-01-2026 Статус Захищена Назва роботи Продуктивність гібридів сорго зернового залежно від густоти стояння рослин та регуляторів росту Здобувач Сухіна Денис Володимирович, Керівник Новицька Наталія Валеріївна Опонент Гамаюнова Валентина Василівна Опонент Присяжнюк Олег Іванович Рецензент Літвінов Дмитро Вікторович Рецензент Завгородня Світлана Володимирівна Опис У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та результати експериментальних досліджень з визначення оптимальної густоти рослин сорго зернового та вивчення впливу застосування регулятору росту «Аппетайзер» на ріст, розвиток та формування врожаю гібридів сорго різних груп стиглості Калатур, ЕС Алізе, ЕС Фоен, Албанус та ЕС Муссон в посушливих умовах Північного Степу України. Визначено, як впливають досліджувані агротехнічні прийоми на біометричні, структурно-морфологічні показники культури. Проведено аналіз економічної та біоенергетичної ефективності запропонованих технологічних моделей вирощування сорго зернового, удосконалено технологію його вирощування на основі оптимізації площі живлення рослин та активізації фізіологічних процесів за допомогою регулятору росту. Тривалість вегетаційного періоду сорго зернового, насамперед, залежала від генотипу, а також від погодних умов, густоти стояння рослин та застосування регулятору росту. За густоти 170 тис. шт./га спостерігалася найдовша тривалість вегетаційного періоду у всіх гібридів, а застосування регулятора росту забезпечило подовження вегетаційного періоду на 2–4 %. За густоти 200 тис. шт./га тривалість вегетаційного періоду гібридів сорго зернового скоротилася на 2 % у контрольних варіантів, проте перебільшило значення порівняно з варіантами з меншою густотою рослин. Збільшення густоти рослин до 230 тис. шт./га суттєво вплинуло на тривалість вегетаційного періоду, скоротивши її на 3 % порівняно зі значеннями за густоти рослин 170 тис. шт./га. Значення тривалості вегетаційного періоду у ранньостиглого гібриду Албанус коливалося в межах 96–101 доби, у середньо-ранніх гібридів Калатур, ЕС Фоен та ЕС Муссон – від 96 до 112 діб, у пізньостиглого гібриду ЕС Алізе – від 113 до 118 діб. Застосування регулятора росту сприяє збільшенню тривалості періоду вегетації гібридів сорго зернового на 2–4 дні. Біометричні показники рослин сорго зернового, а саме висота рослин, коефіцієнт кущення та площа асиміляційного апарату протягом періоду вегетації, характеризуються різними тенденціями залежно від досліджуваних факторів: переважно відмінність спостерігається за впливу густоти рослин – з її збільшенням значення висоти рослин поступово зменшується, тоді як інші показники мають спочатку зростаючий характер від ГСР 170 тис. шт./га до 200 тис. шт./га, а потім поступовий спад за всіма варіантами гібридів за густоти рослин 230 тис. шт./га. Максимальні значення біометричних показників відмічено за варіантами середньо-ранніх гібридів Калатур та ЕС Фоен, а також ЕС Алізе пізньої групи стиглості. Застосування регулятора росту «Аппетайзер» забезпечує збільшення висоти рослин на 2–6 см, площі листкової поверхні – 1–6 %, а коефіцієнта кущення на 14–38 % на всіх варіантах гібридів залежно від густоти рослин. Структурні показники пробного снопу, а саме: довжина волоті, маса зерна у волоті, маса 1000 зерен залежать від генотипу та густоти рослин. Найвищі показники маси 1000 зерен зафіксовані у середньо-ранніх гібридів Калатур (32,1 г), ЕС Фоен (32,8 г) та ЕС Муссон (30,1 г) за густоти стояння рослин 200 тис. шт./га із застосуванням регулятора росту. Результати трирічних даних свідчать про те, що густота рослин 200 тис. шт./га є оптимальною для досліджуваних гібридів, а сам фактор є ключовим елементом технології вирощування сорго зернового, оскільки формує площу живлення, що є фундаментальною для біометричних та структурно-морфологічних показників рослин. Протягом періоду досліджень максимальною урожайністю зерна характеризувалися середньо-ранні гібриди сорго зернового Калатур (4,56–4,86 т/га), ЕС Фоен (4,58–4,87 т/га) та ЕС Муссон (4,53–4,82 т/га) за густоти рослин 200 тис. шт./га на всіх варіантах. Найбільший вплив на формування зернової продуктивності сорго у дослідженнях мав фактор густоти стояння рослин. За всіма варіантами гібридів за густоти рослин 200 тис. шт./га, урожайність була вищою порівняно з варіантами з густотою 170 тис. шт./га у середньому на 1,06 т/га (32 %). Подальше загущення призводить до зменшення урожайності порівняно з варіантами густоти 200 тис. шт./га у середньому на 0,43 т/га. За показником вмісту білку лідерами в досліді визнані середньо-ранній гібрид ЕС Фоен (вміст білка 11,9–12,3 %), а також ранньостиглий гібрид Албанус (11,6–12,1 %), за вмістом крохмалю – середньо-ранні гібриди Калатур (66,3–72,2 %), ЕС Фоен (66,5–72,6 %) та ЕС Муссон (71,8–74,0 %), а найвищу натуру зерна мав гібрид ЕС Фоен (755–778 г/л). Найбільші показники були зафіксовані за густоти рослин 170 тис. шт./га із застосуванням регулятора росту. За показниками рентабельності усі гібриди досягли максимуму за густоти рослин 200 тис. шт./га як на контролі, так і з застосуванням регулятору росту (+5,5–9,3 % рентабельності). Так, найбільша рентабельність була зафіксована на варіантах гібридів Калатур (66,2 %), ЕС Фоен (64,2 %) та ЕС Муссон (63,4 %) за густоти стояння рослин 200 тис. шт./га із застосуванням РРР. Дата реєстрації 2025-12-04 Додано в НРАТ 2025-12-04 Закрити