Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004225, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Оптимізація тактики післяопераційного знеболення у хворих похилого і старечого віку

Здобувач

Телегань Владислав Олегович,

Керівник Тарасенко Костянтин Володимирович
Опонент Гомон Микола Лонгінович
Опонент Дзюба Дмитро Олександрович
Опонент Галушко Олександр Анатолійович
Рецензент Могильник Антон Ігорович

Опис

Актуальність обраної наукової проблематики. До післяопераційного знеболення осіб похилого та старшого похилого віку висуваються певні вимоги щодо застосування знеболювальних засобів, дія яких спрямована на максимально ефективну боротьбу з больовим синдромом при мінімально можливих негативних клінічних ефектах. До цієї категорії пацієнтів має застосовуватися багатокомпонентний підхід до лікування болю. Однак вибір препарату, дозування, шляхи введення та тривалість терапії мають бути індивідуалізовані з урахуванням персоніфікованого підходу. Мета дослідження: підвищення ефективності післяопераційного знеболення у осіб похилого та старшого похилого віку шляхом оптимізації його тактики на підставі визначення клініко-епідеміологічних, клініко-психофізіологічних, вікових нейрофізіологічних особливостей, ноцицептивних характеристик, факторів ризику та прогнозування персистенцї післяопераційного болю. Метеріали і методи дослідження. У дослідження було включено 201 пацієнта, що перебували у післяопераційному періоді. Використано набір методів лабораторного аналізу, інструментальних методів, а також методи клініко-епідеміологічного дослідження. Результати. У осіб похилого та старшого похилого віку вищий ступінь сприйнятого стресу, рівень тяжкості інсомнії, концентрації глюкози та кортизолу в ранньому післяопераційному періоді. Рівень стресу був асоційований з післяопераційним болем в усіх групах. Поряд з цим його ступінь вираженості поєднувався із різноманіттям переживань, спричинених післяопераційним болем лише в осіб похилого віку, що може бути пов'язане з віковими особливостями психоемоційного стану. Рівень інсомнії корелював зі ступенем стресу та інтенсивністю післяопераційного болю в усіх, крім осіб старшого похилого віку, що може вказувати на генез розладів сну. Зокрема, відсутність асоціації між інсомнією та стресом і больовим синдромом може вказувати на її первинність внаслідок органічних вікових змін з боку нервової системи. Протягом раннього післяопераційного періоду відсутні зміни концентрації глюкози крові у пацієнтів старшого похилого віку, що зумовлює пошук додаткових біомаркерів стрес-реакції на хірургічне втручання у пацієнтів цієї вікової категорії. Рівень кортизолу в осіб похилого та старшого похилого віку вищий у 1 добу після оперативного втручання, однак знижується до значень контрольної групи протягом 7 діб післяопераційного періоду. Не визначено статистично значимих відмінностей між швидкістю проведення збудження по сенсорним волокнам n. suralis зліва та справа в усіх групах. В групі старшого похилого віку встановлено статистично значуще зниження сенсорної швидкості проведення збудженням по n. suralis відносно групи похилого віку (р=0,011 зліва та р=0,008 справа) та контрольної групи (р=0,013 зліва та 0,007 справа), в той час як між групою похилого віку та контрольною відмінностей не було виявлено. У пацієнтів похилого і старшого похилого віку виявлено більш виражене зниження больового синдрому та покращення загального стану в післяопераційному періоді при застосуванні мелатоніну у складі комплексної медикаментозної терапії. Поряд з цим відзначали його вплив на нейропатичний та афективний компоненти больового синдрому, а також на рівень сприйнятого стресу та тяжкість інсомнії. Додавання мелатоніну до схеми медикаментозного лікування післяопераційного болю в осіб похилого та старшого похилого віку не впливає на трансдукцію та трансмісію ноцицептивних імпульсів, однак виявлені зміни порогу ноцицептивного флексорного рефлексу, що вказує на покращення антиноцицептивної активності на спінальному рівні. Наукова новизна отриманих результатів. Уперше у пацієнтів похилого та старшого похилого віку проведено комплексний збір клініко-епідеміологічних параметрів та оцінку маркерів стресу; проведено клініко-психофізіологічну оцінку больового синдрому і визначення концентрації маркерів стресу; побудовано статистичну регресійну модель було прогнозування персистенції болю в післяопераційному періоді; проаналізовано особливості формування больового синдрому на різних етапах ноцицепції, зокрема трансдукції, трансмісії та модуляції за даними тензорної альгометрії й електронейроміоргафії. Оптимізовано тактику післяопераційного знеболення з використанням мелатоніну шляхом проведення відкритого контрольованого клінічного дослідження. Практичне значення. Результати роботи впроваджені в науковий процес кафедр ПДМУ, а також у лікувально-діагностичний процес закладів охорони здоров'я м. Полтава.

Дата реєстрації

2025-12-05

Додано в НРАТ

2025-12-05