Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004230, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Морфофункціональний стан надниркових залоз при дії комплексу харчових добавок

Здобувач

Донченко Світлана Владиславівна,

Керівник Білаш Сергій Михайлович
Опонент Пастухова Вікторія Анатоліївна
Опонент Небесна Зоя Михайлівна
Рецензент Старченко Іван Іванович
Рецензент Єрошенко Галина Анатоліївна

Опис

Надниркові залози, які є не лише важливими елементами гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, але й ендокринними залозами, без виключення піддаються впливу ХХД. До сих пір діагностика та лікування надниркових залоз залишається важливою медико-соціальною проблемою. Метою нашого експериментального дослідження стало визначення динаміки структурно-функціональних змін кіркової і мозкової речовини надниркових залоз за умов дії комплексу ХХД. Для реалізації поставленої мети ми використали 84 білих лабораторних щура. Об’єктом дослідження були їх надниркові залози, а предметом дослідження стали пристосувально-компенсаторні та регенераторні процеси структурних компонентів залоз за умов впливу комплексу із глутамату натрію, нітриту натрію, Понсо 4R. За результатами проведеного дослідження сформульовано та обґрунтовано наукові положення та висновки, зокрема щодо встановлення подібності надниркових залоз людини і білих лабораторних щурів на макроскопічному, мікроскопічному, ультраструктурному рівнях з метою наступної інтерпретації отриманих результатів на організм людини, вперше визначена їх морфометрична характеристика та імуногістохімічний профіль організації. Наукова новизна виражається у наукових висновках і практичних рекомендаціях, серед яких є такі: найбільш функціональною зоною у кірковій речовині є пучкова зона; визначена морфологічна перебудова структурних компонентів клубочкової зони; встановлені процеси морфологічної перебудови пучкової зони; з’ясовано негативний розвиток морфологічних змін у сітчастій зоні; визначена структурно-функціональна перебудова мозкової речовини; встановлені механізми, які беруть участь у реалізації компенсаторно-пристосувальних реакцій та відновлювальних процесів при регенерації кіркової і мозкової речовини. В дисертаційній роботі визначено, що на мікроскопічному рівні надниркові залози щурів складались з сполучнотканинної капсули, кіркової речовини, яка побудована з 3 зон: клубочкової (середня товщина становила (44,27±2,02) мкм), пучкової (середня товщина становила (401,87±12,26) мкм), сітчастої (середня товщина становила (131,56±4,38) мкм) та мозкової речовини (середня товщина становила (382,22±13,03) мкм). Визначено, що клубочкова зона надниркових залоз щурів була представлена дрібними, призматичної форми адренокортикоцитами (середня їх площа становила складала (152,12±5,42) мкм2), а епітеліальні тяжі, які пронизували клубочкову зону утворювали аркади, які за формою і напрямком на гістологічних препаратах нагадували своєрідні клубочки. Пучкова зона, яка була утворена спонгіоцитами (середня їх площа становила (126,18±3,42) мкм2), що розташовувались своєрідними тяжами, які були орієнтовані паралельно один до одного і радіально до мозкової речовини наднирників. Сітчаста зона містила адренокортикоцити полігональної форми (середня їх площа становила (126,18±3,02) мкм2) та центрально розташоване ядро, яке мало округлу форму з декількома ядерцями. Цитоплазма цих ендокриноцитів була оксифільною і містила у своєму складі невелику кількість ліпідних включень та ліпофусцинові гранули. Мозкова речовина, яка відмежовувалась від кіркової речовини сполучнотканинною смужкою з перервними отворами у якій візуалізувались колагенові волокна, фібробласти та поодинокі фіброцити. Паренхіма була утворена хромафіноцитами поліморфної та полігональної форми з базофільною цитоплазмою. Між хромафіноцитами візуалізувались стромальні сполучнотканинні елементи та капіляри. Ремоделювання структурних компонентів клубочкової зони кіркової речовини, на ранніх термінах експерименту, проявлялись у компресійному тиску з боку периферійних структур наднирників, характеризувались дезорганізацією кортикоцитів в межах адренокортикоцитарних клубочків, втратою та деструкцією ліпідних включень, гіпергідратацією сполучнотканинних смужок, які оточували клубочки, пікнотичними змінами ядер кортикоцитів і появою в цитоплазмі останніх спочатку мієлоподібних, а потім апоптичних тілець. Пучкова зона кіркової речовини реагувала на різних термінах, ремоделюванням на мікроскопічному і субмікроскопічному рівнях спонгіоцитів. Визначалось зменшення в її цитоплазмі ліпідних включень та гранул ліпофусцину, що в свою чергу призводило до зниження секреторної активності. Основні процеси ремоделювання у сітчастій зоні проявлялись активним накопиченням в оксифільних кортикоцитах секреторних гранул. Відбувалось збільшення середньої площі вищезазначених ендокриноцитів, а після 4 тижня в оксифільних кортикоцитах візуалізується піноподібний стан цитоплазми, що свідчить про їх функціональний стан, який пов'язаний з виведенням секреторних гранул, а у базофільних кортикоцитах секреторні гранули зливались і підлягали подальшій деструкції з утворенням порожнин, які були заповнені дрібнозернистим осмієфільним вмістом.

Дата реєстрації

2025-12-05

Додано в НРАТ

2025-12-05