Реєстраційний номер
0825U004236, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-01-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Біологічні властивості акантамеб та їх використання для скринінгу протистоцидних препаратів
Здобувач
Романчишина Анастасія Павлівна,
Керівник Широбоков Володимир Павлович
Опонент Бодня Катерина Ігорівна
Опонент Похил Сергій Іванович
Рецензент Гриценко Лариса Миколаївна
Рецензент Дюжикова Олена Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертаційна робота спрямована на дослідження ключових біологічних властивостей вільноживучих найпростіших роду Acanthamoeba, ізольованих із природних об’єктів України та обґрунтування можливості їх використання як експериментальної моделі для оцінки протистоцидної активності. Окрему увагу приділено проведенню скринінгових досліджень із визначення амебоцидних властивостей хімічних сполук групи 1-алкіл(арил)окси-3-аміно-2-пропанолів.
Зростання наукового інтересу до Acanthamoeba spp. зумовлене їхньою високою екологічною пластичністю, що дозволяє їм виживати та розмножуватися у різноманітних природних і техногенних середовищах, включно з ґрунтом, водою, системами кондиціонування повітря, медичним обладнанням, тощо. Завдяки високій стійкості й здатності до виживання в екстремальних умовах, ці найпростіші становлять потенційну загрозу для здоров’я людини.
Представники роду Acanthamoeba здатні викликати важкі інвазивні захворювання, зокрема акантамебний кератит (АК), гранулематозний амебний енцефаліт (ГАЕ), первинний амебний менінгоенцефаліт (ПАМ), акантамебну пневмонію (АП) та інші. Дані патології характеризуються тяжким перебігом і високим рівнем летальності. Через неспецифічність клінічних симптомів, лабораторні методи дослідження мають вирішальне значення у постановці діагнозу. Зокрема, мікроскопічне дослідження дає змогу виявити цисти або трофозоїти у клінічному матеріалі, тоді як культуральні методи дозволяють виділити культуру збудника, проте мають обмежену чутливість і потребують тривалого часу. Значно вищу специфічність демонструють молекулярно-генетичні підходи, зокрема ПЛР, що дозволяє виявляти ДНК акантамеб у мінімальних кількостях, а також ідентифікувати генотип.
Суттєво ускладнює лікування акантамебних інвазій здатність даних найпростіших утворювати цисти – резистентні життєві форми, стійкі до фізикохімічних чинників і більшості існуючих антипротозойних препаратів. З метою елімінації цист зазвичай застосовують концентрації антипротозойних препаратів, що перевищують дози, необхідні для знищення акантамебних трофозоїтів. Однак, така терапія часто супроводжується високою токсичністю та ризиком розвитку серйозних побічних ефектів. Лікування переважно базується на емпіричних схемах, що включають комбінації антибіотиків, антифунгальних і антипротозойних препаратів. Водночас, на сьогодні відсутня уніфікована методика для визначення чутливості більшості патогенних найпростіших до хіміотерапевтичних препаратів в лабораторних умовах. Існуючі підходи до скринінгових досліджень протистоцидної активності є трудомісткими, тривалими за виконанням і нерідко супроводжуються суб’єктивністю оцінювання результатів. Зважаючи на вищезазначене, особливої актуальності набуває створення нових методик для визначення чутливості акантамеб до лікарських препаратів, а також пошук нових терапевтичних агентів з протистоцидною активністю.
Метою дисертаційної роботи є дослідження біологічних особливостей акантамеб, виділених з навколишнього середовища (ґрунту та бентонітових глин), розробка методів визначення їхньої чутливості до біологічно активних речовин та проведення скринінгу амебоцидної активності хімічних сполук групи 1алкіл(арил)окси-3-аміно-2-пропанолів в умовах експерименту.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: дослідити морфологічні та культуральні властивості акантамеб, ізольованих із різних об’єктів зовнішнього середовища; здійснити молекулярно-генетичну ідентифікацію акантамеб та бактеріальної культури, що використовується для їх культивування, шляхом секвенування генів рРНК та визначити їх філогенетичне положення; розробити методику визначення чутливості акантамеб до протистоцидних препаратів і провести скринінгове дослідження антиакантамебної активності хімічних сполук групи 1-алкіл(арил)окси-3-аміно-2-пропанолів; оцінити цитотоксичність найбільш активних сполук та встановити зв’язок між їхньою хімічною структурою та протистоцидною активністю.
У межах дисертаційної роботи проведено комплексне дослідження морфологічних, культуральних та молекулярно-генетичних характеристик п’яти штамів акантамеб із колекції кафедри мікробіології та паразитології з основами імунології НМУ імені О.О. Богомольця. За допомогою світлової, фазовоконтрастної та електронної мікроскопії детально охарактеризовано основні морфологічні особливості різних стадій життєвого циклу акантамеб (трофозоїти та цисти). Уперше описано проміжну форму – прецисту, що вказує на послідовний, поетапний механізм формування цисти.
Для моноксенічного культивування акантамеб вперше використано бактерії Cellulosimicrobium sp. штам bent-1, що виділено із бентонітових глин Курцівського родовища. Таксономічне положення бактерільного ізоляту підтверджене шляхом секвенування гена 16S рРНК; отримана послідовність депонована в GenBank (MH517543.1).
Дата реєстрації
2025-12-05
Додано/оновлено в НРАТ
2025-12-05 / 2026-07-01
