Дисертація доктора філософії. Шульга Юлія Сергіївна. Виховна робота з учнівською молоддю в релігійних організаціях Польщі та України.

Реєстраційний номер

0825U004251, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Виховна робота з учнівською молоддю в релігійних організаціях Польщі та України.

Здобувач

Шульга Юлія Сергіївна,

Керівник Бойченко Марина Анатоліївна
Опонент Лісовець Олег Васильович
Опонент Мокляк Володимир Миколайович
Рецензент Семеног Олена Миколаївна
Рецензент Рибалко Петро Федорович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Опис

Дисертація є цілісним дослідженням теоретичних та організаційно педагогічних засад виховної роботи з учнівською молоддю в релігійних організаціях Польщі та України. У результаті аналізу концептуальних засад виховної роботи з учнівською молоддю в релігійних організаціях Польщі та України з’ясовано, що філософія релігії становить її ключове теоретичне підґрунтя. Саме Підкреслено, що такі філософські засади безпосередньо впливають на зміст і методику виховної роботи релігійних організацій, орієнтуючи її не лише на інтелектуальний розвиток молоді, а передусім на її духовно-моральне становлення. Виховання в релігійному середовищі розглядається як процес формування внутрішньої свободи, моральної відповідальності та здатності до самопізнання. Інтеграція раціоналістичних, досвідних і волюнтаристських підходів у філософії релігії забезпечує формування ціннісно-світоглядної основи виховання, де істина постає як практичне втілення любові, служіння і духовного вдосконалення. У процесі розгляду історичних засад виховної роботи з учнівською молоддю в релігійних організаціях Польщі та України виявлено її глибоку вкоріненість у національну, культурну й духовну традицію обох народів. В обох країнах значну роль у розвиткові виховних ідей відігравали парафіяльні школи, братства, духовні семінарії, які забезпечували тяглість релігійно-морального виховання навіть у несприятливих умовах. Через систему катехизації, недільні школи та доброчинну діяльність Церква підтримувала духовну єдність народу та сприяла формуванню його морального потенціалу. З відновленням незалежності Польщі та України релігійні організації знову активно включилися у виховний процес, відновлюючи викладання релігії в закладах освіти, розбудовуючи мережу катехитичних і недільних шкіл, місій та молодіжних спільнот. У Польщі цей процес мав системний і законодавчо врегульований характер, тоді як в Україні він розвивався поступово – через ініціативи церковних структур, міжвідомчу співпрацю та впровадження експериментальних освітньо-виховних практик. Порівняльний аналіз нормативних засад виховної роботи з учнівською молоддю в релігійних організаціях Польщі та України засвідчив, що обидві держави прагнуть поєднати принципи світськості освіти зі збереженням ролі духовно-морального виховання. Виявлено, що спільними рисами освітньої політики обох держав є визнання значення духовно-морального виховання, гарантування свободи совісті та забезпечення автономії релігійних організацій. Водночас Зіставлення організаційних структур релігійних організацій досліджуваних країн засвідчило, що в Польщі провідне місце посідає Римо Католицька Церква, яка має чітко вибудувану ієрархію та значний вплив на суспільне й культурне життя країни. В Україні ж релігійна структура є більш поліцентричною: співіснують кілька православних юрисдикцій, греко католицька церква, а також численні протестантські громади, що зумовлює більшу різноманітність організаційних моделей і виховних підходів. Виявлено, що форми виховної роботи релігійних організацій у Польщі та Україні вирізняються різноманіттям, гнучкістю й здатністю адаптуватися до потреб сучасної молоді. Польський досвід засвідчив, що успішність виховної діяльності значною мірою зумовлена наявністю чіткої нормативно-правової бази, яка визначає місце Церкви в освітньому просторі та врегульовує механізми співпраці між релігійними, освітніми й громадськими структурами. Для України на державному рівні перспективним є вдосконалення законодавства щодо участі релігійних організацій у виховних процесах, розроблення державних і регіональних програм підтримки духовно-морального виховання. На локальному рівні доцільним є запровадження партнерських моделей співпраці між громадами, парафіями та освітніми установами, а також розвиток спільних форм позашкільної, соціальної та волонтерської діяльності. На інституційному рівні важливим є підвищення прозорості діяльності релігійних організацій, удосконалення їхніх статутів і оновлення інформаційних ресурсів. Доведено, що імплементація польського досвіду має здійснюватися системно – через модернізацію правового поля, підтримку регіональних ініціатив, посилення інституційної спроможності та розвиток інформаційно відкритого середовища, що сприятиме підвищенню ефективності виховної роботи з учнівською молоддю, формуванню духовно зрілої особистості та зміцненню суспільної ролі релігійних організацій в Україні.

Дата реєстрації

2025-12-08

Додано/оновлено в НРАТ

2025-12-08 / 2026-07-01