Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004262, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-12-2025 Статус Запланована Назва роботи Оптимізація ранньої діагностики та профілактики порушень менструальної функції у дівчаток-підлітків з метаболічним синдромом Здобувач Парфило Анна Анатоліївна, Керівник Нікітіна Ірина Миколаївна Опонент Макарчук Оксана Михайлівна Опонент Подольський Василь Васильович Опонент Булавенко Ольга Василівна Рецензент Сухарєв Анатолій Борисович Опис Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти порушень менструального циклу у дівчат підліткового віку з метаболічним синдромом шляхом науково обґрунтованої розробки комплексу профілактичних заходів для корекції метаболічних і гормональних розладів. Методи дослідження включали: медико-соціальне опитування, ретроспективний аналіз медичних карток, анкетування, клініко-лабораторні та інструментальні методи, розширене гормональне й метаболічне обстеження. У дослідження залучено 90 дівчат із порушеннями менструального циклу та 30 здорових дівчат. Основну групу розподілено на підгрупи залежно від профілактичних заходів, що застосовувалися. Основними компонентами персоналізованого підходу були: нормалізація харчування, підвищення фізичної активності, налагодження сну та відпочинку, застосування фолієвої кислоти, інозитолу, магнію, заліза, вітаміну D, фітопрепаратів із фітогормональним ефектом, а також метформіну. Результати дослідження свідчать, що метаболічні та ендокринні порушення суттєво впливають на менструальну функцію. Визначено провідні фактори ризику: тиреоїдна дисфункція, надмірна маса тіла, відхилення у процесі статевого дозрівання, гінекологічні захворювання у дитячому та підлітковому віці, психоемоційні порушення. Порушення харчової поведінки було виявлено у 71,7 % дівчат. Більшість пацієнток з метаболічним синдромом частіше відмічали недостатній сон – 80 % спостережень. За результатами проведеного ретроспективного дослідження виявлено, що частота ожиріння у дитячому та підлітковому віці в популяції становить 27,1 %, що відповідає даним сучасних літературних джерел. Частота метаболічного синдрома серед дітей і підлітків з проблемою надмірної ваги склала 41,5 %. Більшість дівчаток-підлітків з метаболічним синдромом мали порушення менструального циклу – 71,8 %. Серед порушень менструального циклу у дівчат з метаболічним синдромом та ожирінням переважала дисменорея – 74,4 % та 79,3 % випадків. Олігоменорея достовірно частіше відмічалася у дівчаток з метаболічним синдромом та ожирінням – 53,8 % та 51,7 % відповідно, вторинна аменорея відмічена у 28,2 % дівчат із метаболічним синдромом та у 24,1 % − з ожирінням. Надмірні менструації спостерігалися значно частіше у дівчат з метаболічним синдромом – 17,9 %, порівняно з дівчатами з ожирінням і непідтвердженим метаболічним синдромом – 10,3 %. Патологічне менархе 15,4 % і 20,7 % випадків відповідно. У результаті проведеного аналізу гормонального фону у дівчат підліткового віку на тлі метаболічного синдрому виявлено статистично значиме зниження показників антимюллерового гормону більше ніж у 3 рази на тлі підвищених рівнів фолікулостимулюючого гормону, що може свідчити про суттєві відмінності у патогенезі оваріальної дисфункції при метаболічному синдромі на тлі підвищеного індекса маси тіла та наявного абдомінального ожиріння. У дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції на тлі метаболічного синдрому гіперпролактинемія (≥ 30 ng/ml) спостерігалася у 58,97 % випадків. З них низькі рівні антимюллерового гормону (0,96 – 2,5 ng/ml, при референтних значеннях: 0,96 – 13,34 ng/ml) мали 34,78 % дівчат, що є достовірно вищими показниками, ніж у здорових дівчат контрольної групи, що склали лише 3,33 % учасниці. Середні значення показників ДГЕА-с та кортизолу були вищими у групі дівчат з МС 380,8 ± 17,2 мкг/дл та 26,8 ± 2,1 мкг/дл відповідно і статистично значимо відрізнялися від середніх значень групи контролю 217,4 ± 21,1 мкг/дл та 12,5 ± 2,3 мкг/дл відповідно. Недостатність вітаміну D у дівчат-підлітків з метаболічним синдромом зустрічається майже у 2 рази частіше, ніж у здорових дівчат. Оптимізований комплекс лікувально-профілактичних заходів, що застосовувався протягом 12 місяців, сприяв нормалізації менструального циклу, маси тіла, покращенню гормонального профілю та стабілізації психоемоційного стану. А саме: динаміка нормалізації надмірної маси тіла спостерігалася у пацієнток у перші 3−4 місяці, досягнувши кінцевої мети до 12-го місяця від початку лікування (втрата 20 % надмірної ваги). Разом із тим, показник співвідношення окружності талії до стегон у дівчат зменшився до показників норми (< 0,85) вже через 3 місяці спостереження. Стабілізація овуляторної та менструальної функцій спостерігалась майже у всіх дівчаток після 12 місяців спостереження, а саме: нормалізація тривалості циклу (від 24 до 35 діб) – у 93,3 %, нормалізація тривалості менструальних виділень (від 2 до 7 діб) – у 73,3 %, усунення болючих місячних – у 77,8 % дівчат та супроводжувалася підтвердженою за допомогою УЗД овуляцією у 66,7 % пацієнток. Одночасно з нормалізацією менструального циклу та появою домінантного фолікула у дівчаток, відбулася стабілізація рівнів статевих гормонів. Концентрація пролактину після проведеного лікування відповідала фізіологічним показникам у 93,3 % дівчат. Слід відмітити, що на тлі зниження показника рівня пролактина спостерігалося корелятивне зниження показника індекса НОМА, що підтверджується статистично достовірним коефіцієнтом кореляції (R = 0,92). Дата реєстрації 2025-12-08 Додано в НРАТ 2025-12-08 Закрити