Search academic texts

Information × Registration Number 0825U004283, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 23-01-2026 popup.evolution . Title Administrative and legal regulation of the activities of the Supreme Court in the context of European integration Author Anastasiia A. Yerosova, popup.head Olena V. Kalmykova popup.opponent Nataliia V. Maksymenko popup.opponent Nataliia A. Lytvyn popup.review Olena A. Uliutina popup.review Olena S. Yara Description Дисертацію присвячено адміністративно-правовому регулювання діяльності Верховного Суду в умовах європейської інтеграції, як найвищого органу судової влади, здатного забезпечувати єдність судової практики, верховенство права та належне здійснення правосуддя. Найкращі практики Європейського Союзу все активніше інтегруються у нормативно-правові акти України, що регулюють судову діяльність. Надання Україні у 2022 році статусу кандидата на членство в ЄС вимагає від судової системи забезпечення незалежності, некорумпованості та професійної компетентності суддів на найвищому рівні. Виявлено ознаки європеїзації судової системи України, а саме: процесність, а не разове явище, період реалізації якого може тривати десятки років; наявність щонайменше двох суб’єктів забезпечення (зазвичай декілька держав-членів ЄС, що беруть активну участь); складність і багатокомпонентність процесу, який включає певні етапи адаптації українського законодавства у сфері судочинства до стандартів ЄС; засвоєння найкращих євроатлантичних та європейських цінностей верховенства права та законності; чітко визначена кінцева мета – набуття повноправного членства в Європейському Союзі. Запропоновано доповнити Конституцію України новим абзацом 2 ст. 125 та викласти його в такій редакції: «Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, що відображається у таких повноваженнях: здійснення аналізу судової статистики, узагальнення судової практики; надання висновків щодо проєктів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою; забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та способах, визначених процесуальним законом; забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування», з метою посилення ролі правового статусу Верховного Суду. Аргументовано, що адміністративна складова в забезпеченні діяльності Верховного Суду включає комплекс взаємопов’язаних організаційно-правових заходів, спрямованих на створення належних умов для ефективного здійснення правосуддя. Вона охоплює внутрішнє судове адміністрування, що забезпечує стабільне функціонування суду, організаційне управління, спрямоване на ефективність кадрових, документальних та діловодних процесів, а також нормативно-регуляторну діяльність, яка унормовує процедури судочинства. Доведено, що у межах системи інформаційного забезпечення діяльності Верховного Суду існує кілька взаємопов’язаних вимірів: нормативно-правовий, який визначає регулятивну основу функціонування інформаційних систем суду; організаційно-інституційний, що забезпечує узгодженість і безперервність інформаційних потоків через роботу структурних підрозділів суду та ДСА; технологічний, який передбачає впровадження електронного судочинства, цифрових реєстрів та автоматизованих систем документообігу; аналітико-методологічний, пов’язаний із формуванням аналітичних оглядів та правових висновків; комунікаційно-просвітницький, що реалізується через публікації, веб-портали та взаємодію з громадськістю для підвищення прозорості та довіри до судової влади. Проведено систематичний аналіз зарубіжного досвіду адміністративно-правового забезпечення діяльності найвищих судів Польщі, Німеччини, Франції та Австрії. Ефективне функціонування цих інституцій ґрунтується на поєднанні прозорого фінансового та матеріально-технічного забезпечення, чіткої внутрішньої регламентації діяльності суду, колегіальних механізмів розгляду справ та активного використання цифрових технологій. Аргументовано, що порівняльний аналіз організаційних та процедурних рішень у зарубіжних судах демонструє значну залежність ефективності від інтеграції колегіальних процесів, чіткого розподілу функцій між апаратом суду та незалежними органами контролю, а також прозорості кадрових процедур. Адаптуючи такі рішення до українських умов, доцільно запозичити елементи німецької та австрійської моделей щодо внутрішньої регламентації та колегіальності розгляду справ, французького підходу до кадрової стабільності та прозорого фінансування, одночасно уникаючи надмірної залежності суду від виконавчої влади, що забезпечить ефективність і незалежність Верховного Суду. Registration Date 2025-12-10 popup.nrat_date 2025-12-10 Close