Реєстраційний номер
0825U004305, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-12-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Методика формування поліфонічного слуху майбутніх учителів музики України та Китаю в процесі фортепіанного навчання
Здобувач
Чжоу Сіньюй ...,
Керівник Щолокова Ольга Пилипівна
Опонент Юник Дмитро Григорович
Опонент Черкасов Володимир Федорович
Рецензент Гусаченко Оксана Петрівна
Рецензент Гризоглазова Таміла Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене висвітленню методики формуванню поліфонічного слуху майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки. У роботі здійснено ретроспективний аналіз поняття «поліфонія» та його розуміння в різні часи. Представлено сучасне філософське осмислення цієї дефініції, згідно якої поліфонією можна назвати вид багатоголосся, в якому кожен голос має свою цінність, виразність, а у поєднанні з іншими голосами утворює гармонійну цілісність. Зазначається, що основною формою, яка демонструє взаємодію поліфонії й гармонії, є фуга. Особливість музичного мислення у цій формі виявляється завдяки діалектичному сполученню його протилежностей - горизонтального та вертикального. Істотною складністю для сприйняття твору та роботи над його виконанням стає рух голосів у лінійній та вертикальній взаємодії.
На основі аналізу наукової літератури зазначається, що поліфонічний виклад в музичному творі відбувається за трьома основними принципами - безперервності, єдності та контрасту. Принцип безперервності проявляється у горизонталі, а принципи єдності і контрасту - у двох площинах (горизонталі і вертикалі), які постійно перетинаються. Основними чинниками контрасту у горизонтальній площині стає інтонаційно-ритмічна координація мелодичної лінії, а у вертикалі чинниками єдності стають висота звуку та міра руху.
Спираючись на численні наукові розробки автором доводиться, що поліфонія як особливий тип багатоголосного викладу музичного матеріалу зазнала тривалого історичного розвитку. Її ставлення та значення в музичному
мистецтві змінювалося відповідно до естетичних ідеалів, художніх завдань певної епохи, типом музичного мислення, а також з появою нових форм і жанрів. Відповідно виділено шість етапів розвитку поліфонії: перший етап- X- ХІІ століття; другий етап - ХШ-ХІУ століття; третій етап розвитку поліфонії - XV-XVI століття; на четвертому етапі - у XVII столітті - спостерігається зменшення інтересу до поліфонії, яка переходить на другий план. У цей час з’являються наукові відкриття нових якостей музичного звуку, обертонів та принципів організації музичного простору; п’ятий етап розвитку поліфонії (перша половина XVIII століття) став другим періодом її розквіту. На основі досягнень гомофонії XVII століття створюється поліфонія «вільного стилю», яка спирається на закономірності гармонії. Найвищого втілення це явище знайшло у творчості Й. Баха та Г. Г енделя.
На останньому, шостому етапі - друга половина XVIII - XX ст. - поліфонія стає частиною складного багатоголосся, якому вона підпорядковується поряд із гомофонією та гетерофонією. Основною тематикою сучасної музики стає довічна боротьба світла і темряви, свідомого і підсвідомого, духовного та бездуховного. Такі всеосяжні філософські поняття стали головними образами музичних творів з використанням найсуттєвіших музичних виражальних засобів - зіставлення ладів, тембрів, ритмів, гармонії, нове використання акордів і цитат. У цей період поліфонічність перестає бути тільки якістю музичної фактури, вона набуває властивостей складових музичної мови - звуку, гармонії, ритму і форми. Поліфонізація музичної мови на засадах інтегрального мислення, її глибина й масштаби розкривають глибину і актуальність висвітлення питань стосовно ролі поліфонії у XX столітті у двох ракурсах - поліфонії як типу письма і як типу мислення.
У результаті вивчення наукової літератури зазначається, що вивчення та виконання поліфонічних творів композиторів різних епох допоможе майбутнім учителям музичного мистецтва сформувати музичне мислення та його найважливіший компонент - поліфонічний слух.
У роботі підкреслюється, що в сучасній системі вищої музично - педагогічної освіти актуальності набуло соціальне замовлення на педагогів, які володіють поліфонічним мисленням, мають широкі культурологічні знання і достатній виконавський рівень. Такий погляд на підготовку фахівців потребує модернізації освіти з урахуванням відповідних знань та умінь студентів. Одним із шляхів оновлення змісту навчання вбачається формування поліфонічного слуху студентів як найважливішого компонента поліфонічного мислення. Відповідно цей феномен у дослідженні розглядається у таких аспектах: музикознавчі та музично-педагогічні засади, закладені в основу поліфонічного мислення; основні педагогічні принципи українських і китайських педагогів-музикантів у роботі над поліфонічними творами; розгляд змісту навчальних програм музично-педагогічних навчальних закладів інструментально-практичного та музично-теоретичного блоків, вивчення яких впливає на комплексне формування поліфонічного слуху та інтегральне мислення студентів; основні напрямки роботи над поліфонічною літературою для збагачення музичного досвіду і використання його в практичній діяльності.
Дата реєстрації
2025-12-11
Додано/оновлено в НРАТ
2025-12-11 / 2026-07-01
