Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004306, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 11-12-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Методика формування умінь саморегуляції емоційного стану студента-вокаліста у процесі підготовки до сценічних виступів Здобувач Оу Цзяюй ..., Керівник Юник Дмитро Григорович Опонент Черкасов Володимир Федорович Опонент Ткаченко Тетяна Володимирівна Рецензент Глазунова Ірина Кимівна Рецензент Паньків Людмила Іванівна Опис У дисертаційній роботі описано результати дослідження проблеми формування умінь саморегуляції емоційного стану студента-вокаліста у процесі підготовки до сценічних виступів з урахуванням напрацювань сучасної науки. З’ясовано, що означений феномен слід розглядати не тільки з позицій психології та мистецтвознавства, а й з позицій педагогіки, адже саме педагогічна наука надає змогу ретельно дослідити механізми управління саморегуляцією емоційного стану студента-вокаліста з урахуванням його внутрішніх ресурсів для досягнення поставленої мети. Основними її складовими є самоконтроль, самооцінка та самокорекція, де перша забезпечує сприйняття атрибутів контролю та побудову їх уявлених образів, друга — адекватне/неадекватне логічне чи емоційне оцінювання якості уявних образів атрибутів контролю та якості їх відтворення, а третя — виправлення виявлених недоліків зміною елементів в уявлених образах атрибутів контролю або зміною елементів у програмі реалізації виконавських дій. Саморегуляція емоційного стану студента-вокаліста сприяє пошуку найкращих варіантів інтерпретації музичних творів. В результаті аналізу літературних джерел встановлено, що інструментарієм саморегуляції емоційного стану студента-вокаліста виступають виконавські уміння, які є не вродженими, а сформованими у процесі його фахового навчання. Виконавські уміння студента-вокаліста доцільно розмежувати на п’ять груп, де до першої групи можна віднести мотиваційно-організаційні уміння, до другої — творчо-виражальні уміння, до третьої — уявно-проєктувальні уміння, до четвертої — навчально- репетиційні уміння, а до п’ятої — сценічно-артистичні уміння. Функціонування означених груп виконавських умінь студента-вокаліста забезпечується алгоритмічною послідовністю мисленнєвих дій, спрямованих не тільки на уявне проєктування музичних та художніх образів вокальних творів, а й на уявне проєктування сценічних образів з урахуванням умов їх прилюдної інтерпретації. Найефективнішим способом управління емоційним станом студента-вокаліста у процесі виконавської діяльності є зміна елементів уявних сценічних образів, які виступають джерелом виникнення емоцій певної модальності. Така зміна може здійснюватись майбутнім фахівцем як по завершенні співу, так і безпосередньо у процесі реалізації творчого задуму навіть в умовах прилюдної інтерпретації вокальних творів. Незалежно від наявності різних методологічних підходів до вивчення емоцій студента-вокаліста (еволюційної, Кеннона-Барда, відображення, когнітивного дисонансу, інформаційно-кібернетичної, диференційованої тощо) науковці сходяться на думці, що його емоційний стан впливає на: злагодженість роботи складників виконавського апарату; чистоту інтонування; тембральне забарвлення звуку; швидкість запам’ятовування нотного та літературного тексту вокального твору; прояв виконавської надійності; енергетичну здатність впливати на слухачів/глядачів тощо. У професійній підготовці студента-вокаліста як «негативні» емоції, так і «позитивні» можуть по-різному впливати на успішність його виконавської діяльності. Уміння ефективно використовувати ці види емоцій в означеному процесі — запорука досягнення майбутнім митцем оптимального творчого самопочуття. Аналіз методологічних засад дослідження проблеми формування умінь саморегуляції емоційного стану студента-вокаліста у процесі підготовки до сценічних виступів надав змогу визначити критеріально-параметричний інструментарій оцінювання означеного феномену з урахуванням не тільки його динамічних складових і однозначного тлумачення отриманих кількісних показників, а й з урахуванням алгоритмічного функціонування триєдиної структури означеного процесу «критерій — параметр — показник». Першим критерієм оцінювання надійності прояву умінь саморегуляції емоційного стану студента-вокаліста, виступає ступінь інтенсивності його емоцій під час виконання музичного твору у звичних та емоціогенних умовах, а другим — досконалість сформованих умінь саморегуляції емоційного стану студента-вокаліста у процесі підготовки до сценічних виступів, прояв яких забезпечує успішну інтерпретацію вокального твору як у звичних умовах діяльності, так і під час прилюдного виступу. Якщо перший критерій віддзеркалюється показниками за двома параметрами (адекватність емоційної реакції студента-вокаліста на художньо-образний зміст вокального твору, емоційна «насиченість» мелодико-інтонаційних ліній вокального твору), то другий — за трьома (точність інтонування висоти звуку у вокальному творі, точність відтворення метро-ритмічних малюнків нотного тексту вокального твору, надійність відтворення авторського тексту вокального твору). Дата реєстрації 2025-12-11 Додано в НРАТ 2025-12-11 Закрити