Дисертація доктора філософії. Гринчук Оксана Богданівна. Відновлення репродуктивної функції у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами яєчників

Реєстраційний номер

0825U004321, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

24-12-2025

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Відновлення репродуктивної функції у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами яєчників

Здобувач

Гринчук Оксана Богданівна,

Керівник Жилка Надія Яківна
Опонент Литвак Олена Олегівна
Опонент Шурпяк Сергій Олександрович
Рецензент Нецкар Ірина Петрівна
Рецензент Романенко Тамара Григорівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

Основним завданням дисертаційної роботи було удосконалення стратегії збереження фертильності у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами яєчників (ДНПЯ) у відповідності до МКХ-10 (шифр D-27 та D-28) шляхом впровадження персоналізованої діагностично-лікувальної моделі, що базується на стратифікації репродуктивного ризику. Проведено системний аналіз літературних джерел за 2015–2025 роки, включаючи настанови ACOG, ESHRE, ESGO, а також вітчизняні діючі клінічні протоколи, який підтвердив патогенетичну значущість ДНПЯ як чинників зниження оваріального резерву, таким чином, негативного впливу на фертильність. Виявлено зв’язок між мікроциркуляторними порушеннями, локальним запаленням, підвищенням рівнів VEGF, TNF-α, IL-6 та зменшенням антимюллерового гормону (AMГ), навіть за відсутності малігнізації. Це обґрунтовує необхідність застосування персоналізованого методу в менеджменті з інноваційним клінічним підходом до пацієнтів із ДНПЯ. Виявлено значні відхилення у клініко-лабораторному профілі у жінок основної групи: середній рівень AMГ становив 2,7±0,13 нг/мл (p<0,01), КАФ – 10±0,36 (в обох яєчниках), СА-125 перевищували референсні значення – 41,2 МО/мл, HE-4 -36,6 пмоль/л Такі зміни свідчать про наявність імунозапального синдрому, метаболічної дисфункції та раннє виснаження оваріального резерву.. Запропонована персоналізована стратегія лікування (комбінація хірургічного організберігаючого лікування, PRP-терапії, дієногесту, метаболічної корекції) забезпечила менші втрати AMГ через 18 міс. у порівнянні з групами 2 і 3 3 (18,5; 42,3 і 56,7% відповідно), що свідчить про ефективність інтегрованого лікування у збереженні оваріального потенціалу. Після застосування удосконаленої профілактичної терапії в групі 1 (основній) спостерігалося: зниження рівня IL-6 з 1,8±0,4 (до лікування) до 1,5±0,4 пг/мл та СА-125 з 41,2±2,8 до 20,5±5,2 ОД/мл відповідно. Частота настання клінічної вагітності в основній групі з персоналізованим підходом становила 47,2 проти 32,8% у групі порівняння (p<0,05); частота рецидивів – 6,8 проти 14,5%; зниження рівня AMГ через 6 міс. – 7,4 проти 26,9% відповідно (p<0,01), що доводить переваги стратифікованого репродуктивного менеджменту. SRR-Score (Stratified Reproductive Risk Score), побудована на комбінації AMГ, КАФ, VEGF, TNF-α та HOMA-IR, продемонструвала високий рівень точності (AUC = 0,84; 95% ДI: 0,77–0,91) щодо прогнозування втрати AMГ понад 20%. Значення SRR ≥14 було асоційовано з ризиком втрати оваріального резерву у понад 80% випадків. Запропонований алгоритм ведення пацієнток із ДНПЯ, який включає SRRстратифікацію, органозберігаючі хірургічні втручання, протизапальну, метаболічну терапію, PRP та динамічний моніторинг оваріального резерву, довів свою ефективність: зростання частоти вагітностей до 47,2%, зменшення втрат AMГ на 18,5% через 18 міс., зниження потреби в повторному хірургічному втручанні у 6,8% пацієнток основної групи. Уперше розроблено SRR-Score як клініко-лабораторну шкалу оцінки ймовірності втрати оваріального резерву після хірургічного втручання. Встановлено, що біомаркери AMГ, VEGF, TNF-α, індекс HOMA-IR та Ki-67 мають високу прогностичну значущість (AUC = 0,84). Запропоновано алгоритм ведення пацієнток із ДНПЯ, який поєднує органозберігаючу хірургічну методику за лапароскопічним підходом з ад’ювантною протизапальною, антиоксидантною й гормональною терапією. 4 Результати проведеного дослідження мають суттєве практичне значення для сфери гінекології в частині лікувально-діагностичного процесу пухлин яєчника, репродуктивної медицини та органозберігаючої хірургії. Доведена необхідність використання мультифакторної моделі стратифікації репродуктивного ризику – SRR-Score дає можливість практичним спеціалістам вибудовувати репродуктивний прогноз за індивідуальною потребою. Цей інструмент дозволяє об’єктивно визначити ступінь ризику втрати оваріального резерву на основі восьми комплексних біоклінічних індикаторів. Вперше у практику акушерсько-гінекологічної допомоги запропоновано системний підхід у вирішенні проблем пацієнток з доброякісними пухлинами нез’ясованої етіології, зокрема у забезпеченні клінічно обґрунтованих рішень щодо доцільності застосування кріоконсервації гамет або ембріонів та проведення протективної терапії до оперативного втручання.

Дата реєстрації

2025-12-17

Додано/оновлено в НРАТ

2025-12-17 / 2026-07-22