Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004335, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 25-12-2025 Статус Запланована Назва роботи Клініко-патогенетичні особливості профілактики захворювань тканин пародонту у жінок репродуктивного віку з синдромом полікістозних яєчників та шляхи профілактики Здобувач Шарікадзе-Балабан Анастасія Вадимівна, Керівник Трубка Ірина Олександрівна Опонент Батіг Віктор Маркиянович Опонент Копчак Оксана Вікторівна Рецензент Мазур Ірина Петрівна Рецензент Корнієнко Лариса Василівна Опис Захворювання тканин пародонту (ЗТП) є одними з найбільш поширених стоматологічних патологій, їхня розповсюдженість сягає 20–50% населення світу, а за даними Global Burden of Disease Study 2016 близько 3,58 млрд людей страждають від захворювань порожнини рота, серед яких ЗТП займають 11 місце. Основними патогенетичними чинниками є пародонтопатогени зубного нальоту у поєднанні з факторами ризику (порушення гігієни, зміни ротової рідини, імунологічні та ендокринні зрушення, спадковість, соматичні захворювання). Серед соматичних захворювань особливу увагу привертає синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – гетерогенний ендокринний розлад із поширеністю 8–21% серед жінок репродуктивного віку, який асоціюється з інсулінорезистентністю, хронічним запаленням, метаболічними порушеннями та дисбалансом гормонів. Накопичені дані свідчать про двонаправлений зв’язок між СПКЯ та ЗТП, що зумовлений спільними факторами ризику (метаболічний синдром, ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, дефіцит вітаміну D), змінами мікробіому та підвищеним рівнем прозапальних цитокінів. Метою дослідження було підвищити ефективність лікування і профілактики захворювань тканин пародонту у жінок з синдромом полікістозних яєчників шляхом використання розроблених та науково обґрунтованих схем лікувально- 3 профілактичних заходів з урахуванням перехресних факторів розвитку та перебігу цих захворювань. Дослідження виконувалось у 2019-2024 рр. на клінічних базах кафедри стоматології дитячого віку НУОЗ України імені П. Л. Шупика, ТОВ «Стоматологічна клініка Андрія Лукашука», Центрі інноваційних медичних технологій НАН України, приватних центрах репродуктології м. Києва та Київської області. На першому етапі нашого дослідження був проведений порівняльний аналіз детальних анамнестичних та антропометричних даних, а також оцінка перебігу ГП у жінок з/без СПКЯ. Обстежено на наявність ГП 673 жінок репродуктивного віку з СПКЯ і 783 здорових жінок. Порівнювали анамнестичні та антропометричні дані у групах дослідження: 82 жінок з ГП на тлі СПКЯ (1-а група) і 58 жінок з ГП без СПКЯ (2-а група). Серед 673 жінок з СПКЯ поширення ГП склало 13,2%, що було в 1,69 разів частіше (р=0,001) порівняно зі здоровими жінками (7,79%). Пацієнтки обох груп достовірно не відрізнялися між собою стосовно віку (32,5 (32;35,75) - 33 (30;37) роки, р=0,503) та середнього значення індексу маси тіла (ІМТ) (26,5±5,1 кг/м2 у 1 групі та 24,9±4,6 кг/м2 у другій групі (р=0,332)). Водночас, надмірна маса тіла (НМТ) частіше спостерігалася у жінок 1-ї групи (18,3%), що було на 8,00% (р=0,038) вірогідно більше порівняно із жінками 2-ї групи (10,3%). При детальному зборі та подальшому аналізі анамнестичних даних, ми звернули увагу, що серед жінок 1-ї групи з ГП на тлі СПКЯ на 29,1% переважали жінки-мешканці сіл і селищ міського типу порівняно з жінками 2-ї дослідної групи (33 (56,9%) випадків проти 31 (27,8%) випадків, р=0,026). Варто також зазначити, що жінки 1 групи рідше здобували вищу освіту (40,2% 1-а група проти 46,6% 2-а група), однак без достовірної різниці (р=0,457). Споживання їжі серед пацієнток першої групи достовірно частіше було один раз на день, причому решту становили переважно перекуси в порівнянні з пацієнтками другої групи (51 (62,2%) проти 18 (31,0%), р=0,00054). Зважаючи на вищу частку жінок, котрі проживали у сільській місцевості у 1 групі, то вони на 18,6% частіше харчувались продуктами з «власного городу» в порівнянні з жінками 4 2 групи, які в більшості складали міські мешканці. Окрім цього, більша половина жінок споживали недостатню кількість води для забезпечення добової потреби організму. Дана тенденція майже з однаковою частотою була виражена як у жінок 1-ї групи з ГП на тлі СПКЯ (64,6%), так і в 2-й групі жінок з ГП без СПКЯ (65,5%) (р=0,914). Також за анкетними даними регулярні заняття спортом на 16,7% були більше поширені серед жінок 2-ї групи порівняно з 1-ю групою (40 (48,8%) у 1 групі проти 38 (65,5%) у 2 групі, р=0,045). Порівняльний аналіз шкідливих звичок у групах дослідження, а саме – паління цигарок, в т.ч. електронних цигарок, показав, що кількість жінок-курців у групі з ГП на тлі СПКЯ було 51,2%, що на 17,2% (р=0,049) більше, ніж у групі з ГП без СПКЯ (34,5%). Окрім цього, стаж паління серед жінок 1-ї групи був також достовірно тривалішим в порівнянні з жінками другої групи (10 (6;13) років проти 8 (5;10) років, р=0,038). Подальший аналіз анамнестичних даних з приводу акушерського анамнезу показав, що серед жінок обох груп дослідження достовірної різниці щодо кількості пологів не було (р=0,380). Щодо кількості викиднів, то в анамнезі жінок 1 групи з ГП на тлі СПКЯ їх було більше на 6,80% порівняно з жінками з ГП без СПКЯ (14 (17,1%) в 1 групі проти 6 (10,3%) у 2 групі, р=0,262)). Дані щодо наявності СПКЯ у матері або бабусі виявилися подібними у двох групах: 24,4% у 1-й групі та 24,1% у 2-й групі (р=0,976). Дата реєстрації 2025-12-19 Додано в НРАТ 2025-12-19 Закрити