Реєстраційний номер
0825U004354, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-02-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Менеджмент ускладнень після лапароскопічного шунтування шлунку у хворих на ожиріння
Здобувач
Невмержицький Віктор Олександрович,
Керівник Іоффе Олександр Юлійович
Опонент Тодуров Іван Михайлович
Опонент Клименко Андрій Володимирович
Рецензент Тарасюк Тетяна Василівна
Рецензент Стеценко Олександр Павлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина». – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2025. Дисертаційна робота присвячена вивченню актуальної проблеми сучасної хірургії – післяопераційних ускладнень у пацієнтів з ожирінням після лапароскопічного шунтування шлунку, що полягає у створенні нової тактики менеджменту та розробці моделі прогнозування ймовірності виникнення післяопераційних ускладнень. Метою даної роботи є покращення результатів лікування ускладнень, що виникли після проведення лапароскопічного шунтування шлунку у хворих на ожиріння, та попередження їх виникнення. Завдання дослідження: 1. Провести аналіз факторів ризику виникнення ускладнень у хворих на ожиріння після проведення лапароскопічного шунтування шлунку. 2. Розробити модель прогнозування ймовірності розвитку післяопераційних ускладнень у хворих на ожиріння після лапароскопічного шунтування шлунку. 3. Оптимізувати елементи імплементації протоколу ERAS, для менеджменту хворих на ожиріння після лапароскопічного шунтування шлунку, на основі проведеного мультифакторного аналізу. 4. Удосконалити методику лапароскопічного шунтування шлунку з метою запобігання розвитку післяопераційних кровотеч. 3 5. Вивчити вплив розробленої стратегії менеджменту хворих з ожирінням на виникнення післяопераційних ускладнень після лапароскопічного шунтування шлунку. Дизайн дослідження був схвалений комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.
Дослідження включало 556 пацієнтів з ожирінням, яким проведено лапароскопічне шунтування шлунку (ЛШШ), та мало два етапи. На першому етапі проведено аналіз 178 пацієнтів після ла ЛШШ, до яких застосовувалася стандартна тактика менеджменту в периопераційному періоді. Ускладнення діагностовано у 23 пацієнтів (13,06%). За результатами однофакторних моделей логістичної регресії було відібрано 7 факторів (рівень значимості <0,1), що мали вплив на виникнення ускладнень, це: тривалість операції, рівень болю після операції, відсутність ранньої активізації, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), синдром нічного апное, цукровий діабет ІІ типу. Метод багатофакторної логістичної регресії використали для відбору мінімального набору факторних ознак, пов’язаних з виникненням ускладнень у пацієнтів з ожирінням після ЛШШ. Виділено 5 факторних ознак, це: тривалість операції (ВШ=1,06, 95% ДІ: 1,02-1,1; P<0,001), рівень болі після операції (ВШ=2,39, 95% ДІ: 1,52-3,76; P<0,001), відсутність ранньої активізації (ВШ=1,99, 95% ДІ: 1,02-2,95; P<0,001), синдром нічного апное (ВШ=4,23, 95% ДІ: 1,45-12,34; P=0,008) та цукровий діабет (ВШ=6,98, 95% ДІ: 2,36-20,6; P<0,001) . На основі даних, отриманих на першому етапі та додаткової імплементації принципів протоколу ERAS, створено нову модель периопераційного менеджменту пацієнтів з ожирінням після лапароскопічного шунтування шлунку.
На другому етапі, новостворений підхід був застосований для 378 пацієнтів. Кількість ускладнень склала 9 пацієнтів (2,38%). Групи пацієнтів для першого та другого етапу вважалися незалежними, та за розподілом не відрізнялися від нормальних, тому для порівняння використано T-критерій Стьюдента. Для прогнозування ризику виникнення післяопераційних ускладнень створено модель чек-листа для пацієнтів з ожирінням, яким проведено лапароскопічне шунтування шлунку. На 1-шу післяопераційну добу проводився контроль стану пацієнта за 19 пунктами. Дослідження включало 378 пацієнтів, пролікованих в період з 2019 до 2025 років. Ускладнення відзначалось у 9 пацієнтів (2,38%) . На основі результатів однофакторної логістичної регресії, окремі параметри чек-листа здатні впливати на шанс виникненням ускладнень: рівень нудоти – ВШ 4,5 (95% ДІ 2,49-8,15, р<0,0001); максимальний артеріальний тиск – ВШ 0,8 (95% ДІ 0,73-0,87, р<0,0001); центральний венозний тиск – ВШ 1,13 (95% ДІ 1,07-1,19, р<0,0001); зменшення концентрації гемоглобіну – ВШ 1,24 (95% ДІ 1,13-1,37, р<0,0001). Згідно чек-листа, прогностично позитивний результат був у 31,81%, а прогностично негативний – у 99,56%. Оптимальна границя загального балу чек-листа була 6. Пацієнти, що мають позитивний прогноз чек-листа, мають вищі шанси на розвиток ускладнень ВШ – 4,5 (95% ДІ 1,8- 9,72), р<0,001. Застосування чек-листа для пацієнтів після лапароскопічного шунтування шлунку дозволяло забезпечити раннє виявлення та корекцію змін в організмі, які в майбутньому здатні індукувати появу післяопераційних ускладнень.
Дата реєстрації
2025-12-24
Додано/оновлено в НРАТ
2025-12-24 / 2026-07-01
