Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000019, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 04-02-2026 Статус Захищена Назва роботи Адміністративно-правові засади громадського контролю за діяльністю органів судової влади в Україні Здобувач Наливайко Олег Юрійович, Керівник Соболь Євген Юрійович Опонент Миронюк Роман Вікторович Опонент Шаповал Роман Володимирович Рецензент Максименко Наталія Володимирівна Рецензент Сокуренко Олена Анатоліївна Опис Розкрито поняття, природу та еволюцію громадського контролю в системі судоустрою; простежено його генезу як специфічної форми правового та соціального регулювання, спрямованої на забезпечення зворотного зв’язку між публічною владою та суспільством. Доведено, що громадський контроль є не лише елементом правопорядку, а й індикатором інституційної зрілості громадянського суспільства та дієвим засобом впливу на якість реалізації функцій публічної влади. З’ясовано, що українська модель громадського контролю в судовій сфері перебуває на етапі становлення, оскільки на це впливають історичні й політичні чинники, насамперед пострадянська інерція замкненості судової системи. Окреслено коло суб’єктів і об’єктів громадського контролю у сфері судової влади, а також сформульовано основні напрями реалізації. З-поміж суб’єктів визначено індивідуальних учасників (громадян України, іноземців, осіб без громадянства) та колективні суб’єкти (інститути громадянського суспільства, громадські об’єднання, медіа, науково-освітні інституції). Об’єктами контролю визначено не лише суддів, а й організаційну діяльність судів: судову адміністрацію, розподіл справ, забезпечення інформаційну відкритість і дотримання етичних стандартів. Сформульовано основні напрями реалізації контролю, до яких належать інформаційний моніторинг, юридична оцінка рішень і процедур, публічна комунікація, антикорупційний аналіз, участь у формуванні державної політики у сфері правосуддя. Проаналізовано сучасний стан державної політики у сфері громадського контролю за діяльністю судової влади. Установлено, що в Україні відсутня цілісна стратегічна концепція її розвитку. Окремі програмні документи (антикорупційні стратегії, плани розвитку правосуддя, плани дій у сфері прав людини) передбачають заходи, спрямовані на підвищення відкритості судової влади, проте вони є фрагментарними й декларативними. Доведено, що відсутність системного підходу до формування відповідної політики знижує її ефективність і перешкоджає повноцінній реалізації потенціалу громадянського суспільства у процесах реформування правосуддя. Дата реєстрації 2026-01-04 Додано в НРАТ 2026-01-04 Закрити