Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000034, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 03-02-2026 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Система пенсійного страхування України в умовах ринкових трансформацій. Здобувач Кулікова Єлизавета Олександрівна, Керівник Баранова Вікторія Глібівна Опонент Мальований Михайло Іванович Опонент Тринчук Віктор Вікторович Рецензент Домбровська Софія Олексіївна Рецензент Кретов Дмитро Юрійович Опис У дисертації поглиблено теоретико-методичні засади та обгрунтовані науково-методичні положення і практичні рекомендації щодо вдосконалення системи пенсійного страхування України в умовах ринкових трансформацій з метою підвищення її фінансової стійкості, ефективності та соціальної справедливості. Розкрито теоретичні засади економічної сутності, структурних елементів та функціонального наповнення системи пенсійного страхування, а також особливостей її фінансового механізму. Встановлено, що система пенсійного страхування є ключовою складовою системи пенсійного забезпечення, яка інтегрована до загальної системи соціального захисту населення. Функціонування системи ґрунтується на еквівалентних економічних відносинах між страхувальниками, страховиками, вигодонабувачами та застрахованими особами, що забезпечує формування цільових страхових фондів для компенсації втрати доходу у зв’язку з настанням соціально-страхових ризиків. Запропоновано уточнене визначення системи пенсійного страхування як сукупності еквівалентних економічних відносин, спрямованих на формування та використання страхових фондів для відшкодування втраченої частини доходу у разі настання соціально-страхових ризиків. Розкрито функціональне навантаження сучасної системи пенсійного страхування та обґрунтовано необхідність його розширення. Поряд із традиційними запропоновано додаткові функції. Аналіз еволюції пенсійного страхування дав змогу виділити основні етапи розвитку системи — від перших форм взаємодопомоги до становлення сучасних багаторівневих інституційних моделей. З’ясовано, що фінансовий механізм системи пенсійного страхування є багаторівневою структурою. Його ефективність визначається узгодженістю взаємодії всіх елементів, що забезпечують збалансованість грошових потоків, стабільність страхових надходжень, контроль за використанням коштів і підтримання належного рівня соціального захисту населення. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання ступеня матеріального захисту пенсіонерів, який передбачає використання системи рівнянь, що співвідносить розміри пенсій із встановленими соціальними стандартами. У дослідженні здійснено комплексний аналіз становлення, розвитку та сучасного стану системи пенсійного страхування України від 1991 до 2024 рр. Розкрито ключові етапи формування пенсійної системи, визначено основні проблеми її функціонування та чинники, що впливають на фінансову стійкість. Показано, що п’ять хвиль реформ, проведених упродовж трьох десятиліть, мали фрагментарний характер та не призвели до створення цілісної та ефективної системи пенсійного страхування, що зумовило її хронічну залежність від державного бюджету. Особливу увагу приділено аналізу впливу демографічної кризи, пандемії COVID-19 та повномасштабної війни, що спричинили різке скорочення населення, масову міграцію та зменшення трудового потенціалу країни. Показано, що фінансова нестабільність Пенсійного фонду України поглиблюється високим дефіцитом, низьким рівнем зайнятості, тінізацією економіки, дисбалансом між кількістю пенсіонерів і платників внесків, а також нерівномірним пенсійним забезпеченням. У роботі представлено комплексний аналіз сучасного стану, ризиків та стратегічних напрямів розвитку системи пенсійного страхування України в умовах ринкових трансформацій. Визначено ключові групи ризиків, що впливають на стабільність системи. Доведено, що їх сукупний вплив поглиблює дефіцит Пенсійного фонду та формує потребу у значних бюджетних трансфертах. Проведене оцінювання ефективності функціонування системи пенсійного страхування України показало, що, незважаючи на зростання середнього розміру пенсій та коефіцієнта заміщення, інфляція, старіння населення та економічні кризи обмежують реальний рівень життя пенсіонерів. Фінансова стійкість Пенсійного фонду залишається вразливою, а коефіцієнти достатності фонду та рентабельність інвестицій демонструють обмежену здатність системи забезпечувати повне фінансування зобов’язань. Запропонована довгострокова стратегія розвитку системи до 2040 року включає чотири етапи модернізації: підготовчий, накопичувально-інтеграційний, інтеграційно-захисний та консолідаційно-євроінтеграційний. Обґрунтовано, що цифровізація пенсійних прав є ключовим чинником підвищення прозорості та довіри громадян до системи. Окреслено переваги цифрових платформ, що забезпечують швидкий доступ до персональних даних, підвищують точність обліку внесків, спрощують адміністрування та інтегруються з іншими державними сервісами. Акцентовано на сутності пенсійних прав як гарантії соціально-страхового захисту та важливого інструменту забезпечення стабільності у старшому віці. Визначено, що ефективне управління пенсійними правами, оптимізація страхового навантаження та формування цілісної нормативно-правової бази створюють умови для стійкого функціонування системи пенсійного страхування. Дата реєстрації 2026-01-05 Додано в НРАТ 2026-01-05 Закрити