Дисертація доктора філософії. Бодашевська Катерина Дмитрівна. Оптимізація тактики збереження репродуктивного здоров'я жінок після переривання вагітності в ранніх термінах

Реєстраційний номер

0826U000037, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

17-02-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Оптимізація тактики збереження репродуктивного здоров'я жінок після переривання вагітності в ранніх термінах

Здобувач

Бодашевська Катерина Дмитрівна,

Керівник Суханова Ауріка Альбертівна
Опонент Бенюк Василь Олексійович
Опонент Геник Наталія Іванівна
Рецензент Карлова Олена Олександрівна
Рецензент Сербенюк Анастасія Валеріївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі гінекології – підвищенню ефективності збереження репродуктивного здоров’я у жінок з артифіційним абортом в ранніх термінах вагітності шляхом розробки нових підходів до вдосконалення методик збереження репродуктивної функції. Дослідження проведено у два послідовних етапи. Перший етап мав на меті вивчити вплив артифіційних абортів на перебіг наступних вагітностей та пологів, а також частоту різних гінекологічних захворювань, для чого виконано ретроспективне когортне дослідження серед 549 послідовно набраних жінок фертильного віку, які зверталися за медичною допомогою до Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини в період з грудня 2020 по січень 2022 року. 119 жінок зі штучним(и) абортом(ами) в анамнезі склали досліджувану групу, 430 респонденток без анамнестичного штучного переривання вагітності – групу порівняння. На другому етапі проводилося проспективне контрольоване клінічне випробування для оцінки стану вагінального біотопу, динаміки гормонального статусу та їх впливу на виникнення порушень репродуктивного здоров’я у жінок в післяабортному періоді. Для вирішення завдань дослідження обстежено 160 жінок, від 18 до 43 років (у середньому (M±σ) – 28,47±5,38 років), які залежно від методу переривання небажаної вагітності (медикаментозно чи за допомогою вакуумаспірації) в ранньому терміні були розподілені на 2 групи. До основної групи увійшли 80 пацієнток, які брали участь у заходах, що були розроблені на основі даних ретроспективного когортного дослідження з метою збереження 3 репродуктивного здоров’я жінок, а саме: корекція анемії та профілактика інфекційних ускладнень в доабортному періоді, санація піхви деквалінієм хлориду до проведення процедури, прийом комбінованих оральних контрацептивів через 1 місяць після процедури аборту за відсутності протипоказань, введення інфламафертину для профілактики безпліддя на тлі вірогідних хронічних запальних захворювань після аборту, використання діадинамотерапії під час та після процедури з метою нейростимулюючого та міостимулюючого впливу на ендометрій за відсутності протипоказань, діагностика та лікування разом з суміжними спеціалістами тривожно-депресивних станів. Контрольні 2 групи склали по 40 жінок, у яких післяабортний період проводився за загальноприйнятими принципами. Виділені групи пацієнток були співставними за основними клінікодемографічними характеристиками. Методологія досліджень базувалася на основі повного фізикальне обстеження з визначенням антропометричних показників та оцінкою вітальних функцій, гінекологічного обстеження для підтвердження наявності вагітності та визначення терміну гестації; лабораторних обстежень: загальний аналіз крові, кров на сифіліс, ВІЛ, біохімічний аналіз крові за показами, загальний аналіз сечі, група крові, резусфактор у першовагітних пацієнток, визначення мікробіоценозу піхви, оцінки гормонального обстеження, результатах ультрасонографії та імуногістохімічного дослідження біоптату ендометрію. Для дослідження наявності і ступеня вираженості емоційних порушень застосовували Госпітальну шкалу тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale – HADS). Первинним результатом проспективного клінічного дослідження була ефективність артифіційного аборту в ранньому терміні, що визначалася часткою успішних переривань вагітності без хірургічного втручання (кюретажу порожнини матки або вакуумної аспірації) з будь-яких причин. У якості вторинних результатів оцінювалися зміни гормонального спектру в післяабортному періоді, стан вагінального біотопу в післяабортному періоді, функціональний стан ендометрію після переривання вагітності в ранніх термінах, психоемоційний стан та якість життя. 4 Встановлено, що наявність артифіціальних абортів в анамнезі асоціюється із збільшенням частоти непліддя (СШ 1,96; 95% ДІ [1,08-3,55]), кольпіту (СШ 2,77; 95% ДІ [1,46-5,25]), дисплазії шийки матки (СШ 3,56; 95% ДІ [1,75-7,21]), сальпінгоофориту (СШ 2,98; 95% ДІ [1,4-6,33]), запальних захворювань матки (СШ 10,85; 95% ДІ [3,39-34,73]), звичного невиношування вагітності (СШ 3,75; 95% ДІ [1,19-11,85]), а також частоти акушерських ускладнень, зокрема: мимовільних викиднів у ранньому терміні (СШ 3,48; 95% ДІ [1,15-10,57]), загрози переривання вагітності (СШ 4,62; 95% ДІ [2,18-9,76]), передчасних пологів (СШ 2,2; 95% ДІ [1,02-4,77]), абдомінального оперативного розродження (СШ 1,62; 95% ДІ [1,03- 2,63]), плацентарних ускладнень (хронічна фетоплацентарна недостатність, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, різні варіанти аномальної плацентації) (СШ 1,61; 95% ДІ [1,04-2,48]).

Дата реєстрації

2026-01-05

Додано/оновлено в НРАТ

2026-01-05 / 2026-07-23