Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0826U000057, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Вдосконалення консервативного лікування одонтогенних флегмон у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

Здобувач

Кіптілий Анатолій Васильович,

Керівник Аветіков Давид Соломонович
Опонент Огоновський Роман Зіновійович
Опонент Поліщук Сергій Степанович
Рецензент Лобань Галина Андріївна
Рецензент Волошина Людмила Іванівна

Опис

Кіптілий А.В. Вдосконалення консервативного лікування одонтогенних флегмон у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Кваліфікаційна наукова праця на пpавах pукoпису. Важко переоцінити актуальність та важливість для сучасної щелепно-лицевої хірургії спрямування на оптимізацію комплексних підходів до лікування одонтогенних гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої локалізації, що зумовлено не лише збільшенням кількості пацієнтів, але й поширенням випадків тяжкого перебігу з розвитком небезпечних для життя ускладнень. На особливу увагу заслуговують пацієнти із супутньою серцево-судинною патологією, зокрема з ішемічною хворобою серця (ІХС). Наявність у хворого ІХС суттєво ускладнює лікувальний процес, підвищуючи ризики післяопераційних серцево-судинних комплікацій, погіршуючи прогнози перебігу захворювання. Наукова новизна poбoти полягає в доповненні, уточненні та систематизації наукових даних щодо впливу комбінованого застосування кверцетину разом із комплексом амінокислот на динаміку вмісту С реактивного білка та показників активності системи антиоксидантного захисту в сироватці крові пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Встановлено, що вміст С-реактивного білка (мг/л), починаючи з 5-ї доби, у пацієнтів 2-ї клінічної групи стабільно менший за 3-ю (на 16,2–30,4%; p<0,05) і за 1-у (на 12,6%; p<0,05). Вивчення динаміки активності СОД (МО/мгHb) на 7-у добу дозволило встановити, що у пацієнтів 2-ї групи вона дорівнює 27,5±0,60 проти 3-ї 24,2±0,49 (+13,6%, p<0,05) та 4-ї (28,4±0,51), а на 9-у добу в 1-й і 3-й нижча за контроль на 6,9% і 10,7% (p<0,05), тоді як 2-а поступається групі контролю. Показники активності SH-груп (ммоль/л) у 2-й групі вже з 7-ї доби (56,9±0,38) не відрізнялися від контролю (57,5±0,41, p>0,05), але перевищували показники 1-ї та 3-ї груп на 3,5% і 5,1% відповідно (p<0,05). Встановлено кореляційний взаємозв’язок між позитивною динамікою показників процесів вільнорадикального окиснення в сироватці крові пацієнтів з ішемічною хворобою серця та застосуванням у складі консервативної терапії кверцетину в комбінації з комплексом амінокислот. Доведено, що вміст дієнових кон’югатів на 11-у добу в 2-й групі досягає 49,9±0,36 ммоль/л, що є нижчим показником ніж у 1-й (52,5±0,33 ммоль/л; –5,0%, p<0,05) і 3-й (55,8±0,24 ммоль/л; –10,6%, p<0,05) групах, але все ще вищий ніж у групі контролю (23,2±0,28 ммоль/л, p<0,05). Вивчено динаміку регенеративних процесів у гнійній рані у різні терміни післяопераційного періоду при застосуванні стандартного протоколу надання допомоги при гострих гнійних процесах та протоколу з доповненням у порівняльному аспекті. Встановлено, що на 3-ю добу у групах, де застосований протокол з доповненням, з’являються преколагенові / колагенові волокна, тоді як у контрольній групі переважають поліморфноядерні лейкоцити й детрит. Доведено, що середня кількість еритроцитів у полі зору на 3-ю добу становить 10,21±0,11 у 2-й групі проти 15,01±0,16 у 1-й, 24,12±0,12 у 3-й відносно 1-ї доби (p<0,05), а кількість змінених нейтрофілів досягає піку на 3-ю добу в усіх групах, але є нижчою при застосуванні протоколу з доповненням: 9,21±0,11 у 2-й проти 10,01±0,16 у 1-й та 18,12±0,12 у 3-й клінічній групі, а на 7–9-у добу у 1-й і 2-й групах зникає (p ≤0,01), тоді як у 3-й ще зберігається (2,74±0,09, при p<0,05). Вперше вивчено особливості клінічного перебігу раневого процесу у пацієнтів з одонтогенними флегмонами на тлі ІХС при застосуванні кверцетину та комплексу амінокислот як у моно-, так і в комплексній терапії. Встановлено, що серед показників динаміки загального стану суттєві відмінності зафіксовано у П1.3: на 7-у добу в 2-й групі він досягає 1,05 бала, що нижче за 1-у (1,80 бала) та 3-ю (1,60 бала) групи, а на 9-у зменшується до 0,95 проти 1,05) та 1,10 бала відповідно (p≤0,05). У показників динаміки локальних змін найбільша варіативність встановлена у П2.2: в 2-й групі він зафіксований меншим відносно 1-ї на 7-у (0,75 проти 1,10) і на 9-у добу (0,30 проти 0,55) і ще суттєвіше порівняно з 3-ю групою. Доведено, що застосування стандартного протоколу з доповненням прискорює очищення та епітелізацію гнійної рани на тлі ішемічної хвороби серця, зменшує біль і тризм, що відображається на статистично значущій динаміці показників 2-ї групи відповідно до 1-ї на 7-9-у добу (різниця 0,72±0,24 бала у П3.2 та П3.3 і достовірно менше на 0,45±0,16 бала у П3.1 (p≤0,05) і суттєво випереджає 3-ю групу за аналогічними показниками.

Дата реєстрації

2026-01-07

Додано в НРАТ

2026-01-07