Реєстраційний номер
0826U000057, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-03-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Вдосконалення консервативного лікування одонтогенних флегмон у пацієнтів з ішемічною хворобою серця
Здобувач
Кіптілий Анатолій Васильович,
Керівник Аветіков Давид Соломонович
Опонент Огоновський Роман Зіновійович
Опонент Поліщук Сергій Степанович
Рецензент Лобань Галина Андріївна
Рецензент Волошина Людмила Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський державний медичний університет
Опис
Кіптілий А.В. Вдосконалення консервативного лікування одонтогенних флегмон у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Кваліфікаційна наукова праця на пpавах pукoпису.
Важко переоцінити актуальність та важливість для сучасної щелепно-лицевої хірургії спрямування на оптимізацію комплексних підходів до лікування одонтогенних гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої локалізації, що зумовлено не лише збільшенням кількості пацієнтів, але й поширенням випадків тяжкого перебігу з розвитком небезпечних для життя ускладнень. На особливу увагу заслуговують пацієнти із супутньою серцево-судинною патологією, зокрема з ішемічною хворобою серця (ІХС). Наявність у хворого ІХС суттєво ускладнює лікувальний процес, підвищуючи ризики післяопераційних серцево-судинних комплікацій, погіршуючи прогнози перебігу захворювання.
Наукова новизна poбoти полягає в доповненні, уточненні та систематизації наукових даних щодо впливу комбінованого застосування кверцетину разом із комплексом амінокислот на динаміку вмісту С реактивного білка та показників активності системи антиоксидантного захисту в сироватці крові пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Встановлено, що вміст С-реактивного білка (мг/л), починаючи з 5-ї доби, у пацієнтів 2-ї клінічної групи стабільно менший за 3-ю (на 16,2–30,4%; p<0,05) і за 1-у (на 12,6%; p<0,05). Вивчення динаміки активності СОД (МО/мгHb) на 7-у добу дозволило встановити, що у пацієнтів 2-ї групи вона дорівнює 27,5±0,60 проти 3-ї 24,2±0,49 (+13,6%, p<0,05) та 4-ї (28,4±0,51), а на 9-у добу в 1-й і 3-й нижча за контроль на 6,9% і 10,7% (p<0,05), тоді як 2-а поступається групі контролю. Показники активності SH-груп (ммоль/л) у 2-й групі вже з 7-ї доби (56,9±0,38) не відрізнялися від контролю (57,5±0,41, p>0,05), але перевищували показники 1-ї та 3-ї груп на 3,5% і 5,1% відповідно (p<0,05).
Встановлено кореляційний взаємозв’язок між позитивною динамікою показників процесів вільнорадикального окиснення в сироватці крові пацієнтів з ішемічною хворобою серця та застосуванням у складі консервативної терапії кверцетину в комбінації з комплексом амінокислот. Доведено, що вміст дієнових кон’югатів на 11-у добу в 2-й групі досягає 49,9±0,36 ммоль/л, що є нижчим показником ніж у 1-й (52,5±0,33 ммоль/л; –5,0%, p<0,05) і 3-й (55,8±0,24 ммоль/л; –10,6%, p<0,05) групах, але все ще вищий ніж у групі контролю (23,2±0,28 ммоль/л, p<0,05).
Вивчено динаміку регенеративних процесів у гнійній рані у різні терміни післяопераційного періоду при застосуванні стандартного протоколу надання допомоги при гострих гнійних процесах та протоколу з доповненням у порівняльному аспекті. Встановлено, що на 3-ю добу у групах, де застосований протокол з доповненням, з’являються преколагенові / колагенові волокна, тоді як у контрольній групі переважають поліморфноядерні лейкоцити й детрит. Доведено, що середня кількість еритроцитів у полі зору на 3-ю добу становить 10,21±0,11 у 2-й групі проти 15,01±0,16 у 1-й, 24,12±0,12 у 3-й відносно 1-ї доби (p<0,05), а кількість змінених нейтрофілів досягає піку на 3-ю добу в усіх групах, але є нижчою при застосуванні протоколу з доповненням: 9,21±0,11 у 2-й проти 10,01±0,16 у 1-й та 18,12±0,12 у 3-й клінічній групі, а на 7–9-у добу у 1-й і 2-й групах зникає (p ≤0,01), тоді як у 3-й ще зберігається (2,74±0,09, при p<0,05).
Вперше вивчено особливості клінічного перебігу раневого процесу у пацієнтів з одонтогенними флегмонами на тлі ІХС при застосуванні кверцетину та комплексу амінокислот як у моно-, так і в комплексній терапії. Встановлено, що серед показників динаміки загального стану суттєві відмінності зафіксовано у П1.3: на 7-у добу в 2-й групі він досягає 1,05 бала, що нижче за 1-у (1,80 бала) та 3-ю (1,60 бала) групи, а на 9-у зменшується до 0,95 проти 1,05) та 1,10 бала відповідно (p≤0,05). У показників динаміки локальних змін найбільша варіативність встановлена у П2.2: в 2-й групі він зафіксований меншим відносно 1-ї на 7-у (0,75 проти 1,10) і на 9-у добу (0,30 проти 0,55) і ще суттєвіше порівняно з 3-ю групою.
Доведено, що застосування стандартного протоколу з доповненням прискорює очищення та епітелізацію гнійної рани на тлі ішемічної хвороби серця, зменшує біль і тризм, що відображається на статистично значущій динаміці показників 2-ї групи відповідно до 1-ї на 7-9-у добу (різниця 0,72±0,24 бала у П3.2 та П3.3 і достовірно менше на 0,45±0,16 бала у П3.1 (p≤0,05) і суттєво випереджає 3-ю групу за аналогічними показниками.
Дата реєстрації
2026-01-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-01-07 / 2026-08-18
