Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000078, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-03-2026 Статус Захищена Назва роботи Правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки людини у сфері охорони здоров’я Здобувач Пономаренко Ірина Сергіївна, Керівник Шевченко Михайло Вікторович Опонент Кобрусєва Євгенія Анатоліївна Опонент Новицька Наталія Борисівна Рецензент Мінка Тетяна Павлівна Рецензент Приймаченко Дмитро Володимирович Опис У дисертації проведено комплексне наукове дослідження правового регулювання забезпечення інформаційної безпеки людини у сфері охорони здоров’я. Розглянуто теоретичні засади інформаційної безпеки людини у сфері охорони здоров’я; проаналізовано зміст та особливості інформаційної безпеки у медичній сфері, медичної інформації; визначено об’єкти та суб’єкти забезпечення інформаційної безпеки людини у медичній сфері; досліджено еволюцію нормативно-правового регулювання захисту інформації у, виокремлено проблемні питання та окреслено перспективи удосконалення; визначено сучасний стан та проблематику інформаційної приватності у медичній сфері; окреслено основні джерела загроз для інформаційних систем у медичній сфері; здійснено аналіз міжнародного досвіду правового забезпечення інформаційної безпеки людини та окреслено перспективи імплементації його у вітчизняне законодавство; досліджено особливості міжнародних стандартів захисту інформації в електронних медичних системах, а також практику Європейського суду з прав людини щодо організації та правового регулювання захисту інформації у медичній сфері. У межах першого розділу теоретично обгрунтовано, що проблематика інформаційної безпеки у сфері охорони здоров’я виникла через певні невідповідності між можливостями функціоналу інформаційних технологій та інформаційних загроз, а також через відсутність належного рівня інформаційної культури як серед працівників медичної сфери, так і суспільства загалом. Сформульовано авторське визначення поняття «інформаційна безпека у сфері охорони здоров’я», розмежовано поняття «лікарська таємниця» та «медична інформація». Розглянуто основні випадки розголошення медичної інформації без згоди пацієнта чи його законних представників. Запропоновано імплементувати позитивний міжнародний досвід Сполучених штатів Америки (Закон США «Про мобільність та підзвітність медичного страхування» (HIPAA)). У другому розділі розкрито проблемні питання правового регулювання інформаційного захисту у медичній сфері, інформаційної приватності у даному напрямі, джерел загроз для медичних інформаційних систем, визначено проблеми та окреслено перспективи удосконалення правового забезпечення захисту інформації у медичній сфері. Констатовано, що правові норми, які регулюють захист інформації у сфері охорони здоров’я, передбачають зовнішню і внутрішню, пов’язану між собою, систему як законів, так і підзаконних нормативно-правових актів. Крім того, вітчизняна правова база захисту інформації ґрунтується на основних міжнародних принципах та практиці ЄСПЛ. Обгрунтовано думку, що як міжнародним законодавством, так і вітчизняним, у окремих випадках дозволено обробляти персональні дані осіб без надання їх згоди. Разом з тим, у міжнародному законодавстві гарантовано захист такої інформації. Визначено, що одним з основних проблемних питань щодо захисту персональних даних у медичній сфері є відсутність належного правового регулювання у частині координації та взаємодії при розробці та упровадженні відповідних інформаційних систем. Проаналізовано основні норми та принципи Загального регламенту із захисту персональних даних Європейського Союзу у частині щодо захисту інформації у медичній сфері. Обгрунтовано думку, що право на захист медичної інформації виникає не в момент його порушення, а одночасно з суб’єктивним правом. Окреслено переваги і ризики упровадження медичних інформаційних систем. Визначено основні інформаційні загрози МІС та проблемні питання, які перешкоджають активному упровадженню МІС у медичну сферу. Запропоновано чотири основні напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки у медичній сфері. У третьому розділі досліджено основні норми міжнародного правового регулювання, а також особливості застосування практики ЄСПЛ щодо захисту інформації у медичній сфері, міжнародні та європейські стандарти захисту інформації у електронних системах сфери охорони здоров’я та перспективи їх імплементації у вітчизняне законодавство. Проаналізовано норми захисту медичної інформації. Розглянуто право на забуття медичної інформації, яке передбачає видалення медичної інформації із загального доступу. Дата реєстрації 2026-01-08 Додано в НРАТ 2026-01-08 Закрити