Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000089, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-02-2026 Статус Захищена Назва роботи Судовий контроль при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування Здобувач Головко Богдан Юрійович, Керівник Цимбалюк Валерій Іванович Опонент Колесніков Андрій Павлович Опонент Дроздов Олександр Михайлович Рецензент Слободенюк Інна Валентинівна Рецензент Рогозіннікова Катерина Сергіївна Опис У роботі деталізовано класичну періодизацію становлення та розвитку судового контролю в Україні, уточнено часові рамки та надано науково-обґрунтовану характеристику кожному етапу. Запропоновано виокремлення додаткового етапу, який відображає сучасні трансформації цього інституту в умовах воєнного стану, а саме судовий контроль в умовах дерогації прав людини (з 24 лютого 2022 року та дотепер). Узагальнено і систематизовано наукові дослідження проблематики судового контролю при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування. Окрему увагу приділено методології дослідження судового контролю при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування, що дозволило глибше розкрити зміст і природу судового контролю під час досудового розслідування, забезпечити всебічне осмислення його нормативних засад, практичних проявів та проблемних аспектів. Проаналізовано зміни сучасного нормативно-правового регулювання діяльності слідчих суддів за наслідками подання скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування в контексті якості кримінального процесуального законодавства, його динамічності та стабільності. Досліджено коло суб’єктів, наділених правом оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування. Запропоновано класифікацію суб’єктів звернення до слідчого судді залежно від характеру процесуально-правового інтересу, який реалізується через судовий контроль: 1) суб’єкти із захисно-реабілітаційним; 2) суб’єкти з охоронно-компенсаційним інтересом; 3) суб’єкти з процесуально-гарантійним інтересом; 4) суб’єкти з делегованим (похідним) інтересом. Здійснено ґрунтовне розмежування між предметом оскарження та предметом судового контролю при розгляді скарг на дії, рішення чи бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора. Встановлено, що предметом оскарження є конкретне рішення, дія або бездіяльність, які сторона вважає незаконними або такими, що порушують її права, а предметом судового контролю виступає обсяг перевірки, який здійснює слідчий суддя з метою встановлення відповідності таких рішень, дій чи бездіяльності вимогам закону. Обґрунтовано авторську концепцію розмежування загального та спеціального предмета судового контролю. Загальний предмет судового контролю визначено як сукупність універсальних критеріїв перевірки законності, обґрунтованості, дотримання процесуальної форми та забезпечення прав учасників кримінального провадження. Натомість спеціальний предмет конкретизує ці критерії залежно від характеру й правової природи окремих підстав оскарження. Проаналізовано практичну реалізацію повноважень слідчого судді під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування. Виявлено типові помилки та проблемні аспекти у діяльності слідчих суддів: неповнота судового розгляду, неправильне тлумачення процесуального статусу заявника, хибне застосування строків оскарження, помилки у визначенні повноважень суду. Виокремлено й систематизовано причини цих помилок: нормативні прогалини, практичні чинники, інтерпретаційні аспекти та професійно-освітні фактори. На цій основі сформульовано комплекс пропозицій щодо вдосконалення інституту судового контролю: законодавче закріплення процедури розгляду скарг, систематизація й деталізація повноважень слідчого судді в окремій нормі КПК України, впровадження електронних інструментів доступу до матеріалів провадження та посилення професійної підготовки суддів із урахуванням міжнародних стандартів. Узагальнено та проаналізовано зарубіжний досвід організації судового контролю в країнах романо-германської та англосаксонської правових сімей з метою визначення його оптимальних елементів для запозичення в національне кримінальне процесуальне законодавство України. Досліджено моделі судового контролю ФРН та Франції, у яких ключова роль належить слідчому судді, наділеному широкими повноваженнями щодо забезпечення дотримання прав і свобод учасників кримінального провадження під час досудового розслідування. Встановлено, що такі моделі передбачають ухвалення більшості рішень, пов’язаних з обмеженням прав людини, виключно судовими органами, а також застосовують інстанційний підхід до контролю та пропорційний характер апеляційного перегляду. У роботі представлено комплексне бачення основних напрямів удосконалення механізму судового контролю при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора: розширення переліку процесуальних рішень, що підлягають оскарженню; нормативне врегулювання правового статусу суб’єктів оскарження; уточнення процесуального становища учасників судового контролю в умовах воєнного стану; імплементація стандартів ЄСПЛ і сучасних підходів до кримінального переслідування; підвищення професійної підготовки суддів у сфері судового контролю; цифровізація. Дата реєстрації 2026-01-09 Додано в НРАТ 2026-01-09 Закрити