Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000091, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-01-2026 Статус Запланована Назва роботи Механізми фінансового забезпечення розвитку інноваційної освіти у контексті підготовки конкурентоздатних фахівців. Здобувач Литовченко Руслан Іванович, Керівник Кришталь Галина Олександрівна Опонент Перегуда Юлія Андріївна Опонент Яременко Людмила Миколаївна Рецензент Головач Наталія Василівна Рецензент Брюховецька Ірина Олександрівна Опис У дисертації розв’язано ключову наукову проблему теоретичного обґрунтування та розробки методичного інструментарію фінансового забезпечення інноваційної освіти як чинника розвитку людського капіталу в умовах економіки знань. Проведено систематизацію теоретичних засад та аналіз світових моделей фінансування, здійснено оцінку ефективності використання ресурсів. Розроблено моделі механізмів фінансування, які спираються на ризик-орієнтований підхід, диверсифікацію джерел, KPI-моніторинг та стратегічну орієнтацію на підготовку конкурентоздатних фахівців. Удосконалено теоретичні засади фінансового забезпечення інноваційної освіти, зокрема: уточнено його функції (стимулюючу, розподільчу, контролюючу, інтеграційну), структуру (акумуляція, розподіл і контроль ресурсів) та класифікацію механізмів за джерелами (державні, приватні, міжнародні), рівнями (макро-, мезо-, мікро-) та інструментами (RBF, ISA, ваучери, ДПП, ендаументи); запропоновано авторське визначення «інноваційної освіти» як динамічної синергетичної системи, спрямованої на формування конкурентоздатної особистості через інтеграцію технологій, методів навчання та компетентнісних підходів, що сприяє підвищенню продуктивності праці та інтеграції в глобальний ринок. У роботі проведено аналіз світових моделей фінансування інноваційної освіти (США, ЄС, Фінляндія, Південна Корея), виявлено глобальні тенденції, зокрема диверсифікацію джерел фінансування, розвиток ендаументів, державно-приватне партнерство та орієнтацію на результат, а також окреслено бар’єри, характерні для України, зокрема недофінансування, обмежену фінансову автономію закладів та слабку правову базу. Оцінено ефективність використання ресурсів за інтегральним підходом із врахуванням диспропорцій між поточними та капітальними видатками, а також фінансових, операційних та зовнішніх ризиків. Досліджено сучасний стан фінансування в Україні: система залишається бюджетно орієнтованою з недостатньою диверсифікацією джерел, принцип «гроші ходять за студентом» стимулює конкуренцію між закладами, проте створює регіональні та галузеві диспропорції; позабюджетні ресурси, такі як гранти та ендаументи, застосовуються фрагментарно і несистемно. Запропоновано інтегровану багаторівневу модель механізму фінансового забезпечення інноваційної освіти, яка поєднує державну політику (макрорівень), регіональні партнерства (мезорівень) та внутрішні фонди ЗВО (мікрорівень) із контурами зворотного зв’язку, KPI-панеллю та інструментами контролю (Prozorro, аудит, EMIS). Розроблено методичні підходи до оцінювання ефективності фінансування через шість аналітичних блоків – правовий, фіскальний, інституційний, ринковий, цифровий та інфраструктурний – із розрахунком інтегрального показника. Запроваджено ризик-орієнтований підхід до управління ресурсами з ідентифікацією, оцінкою та мінімізацією фінансових (дефіцит, інфляція), операційних (бюрократія) та зовнішніх (геополітичні) загроз. Сформульовано рекомендації щодо імплементації, зокрема розроблено дорожню карту реформ із визначенням пріоритетів: оновлення формули фінансування з KPI, розвиток центрів трансферу технологій та створення правових механізмів для залучення інвестицій. Обґрунтовано перехід від утримувальної до інвестиційної парадигми з акцентом на гранти, ендаументи та моніторинг, що забезпечує підвищення стійкості системи, стратегічного планування та соціального впливу програм. Наукова новизна дисертації полягає у розробці цілісної концепції реформування, у рамках якої вперше запропоновано динамічну модель із мезорівнем як адаптаційним хабом та вдосконалено ризик-орієнтований підхід і GAP-аналіз для діагностики. Удосконалено комплексну систему оцінювання за аналітичними блоками, розвинуто теоретичні засади, класифікацію механізмів та методичний інструментарій моніторингу, включно з індикаторами ROI та соціального ефекту. Практичне значення дисертації полягає у вдосконаленні механізмів фінансового забезпечення освітніх інституцій, наукової сфери та системи державного управління. Запропоновано до впровадження аналітичну рамку «діагностика – імплементація», модель фінансування з KPI та дорожню карту реформ, що спрямовані на підвищення ефективності використання ресурсів і підготовку конкурентоздатних фахівців. Дата реєстрації 2026-01-09 Додано в НРАТ 2026-01-09 Закрити