Дисертація доктора філософії. Мельничук Гліб Олегович. Комплексне хірургічне лікування хронічних захворювань вен нижніх кінцівок із застосуванням ендовенозного електрозварювання

Реєстраційний номер

0826U000102, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

30-01-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Комплексне хірургічне лікування хронічних захворювань вен нижніх кінцівок із застосуванням ендовенозного електрозварювання

Здобувач

Мельничук Гліб Олегович,

Керівник Ходос Валентин Андрійович
Опонент Колосович Ігор Володимирович
Опонент Орел Юрій Глібович
Рецензент Сморжевський Валентин Йосипович
Рецензент Присяжна Наталія Романівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

Дисертація присвячена дослідженню актуальної науково-практичної проблеми – удосконаленню методу ендовенозного високочастотного електрозварювання (ЕВЕЗ) в комплексному хірургічному лікуванні хронічних захворювань вен нижніх кінцівок (ХЗВНК), а також проведенню аналізу ефективності даного методу в порівнянні з іншим малоінвазивними ендовазальними методами, такими як ендовазальна лазерна абляція (ЕВЛА) і мікропінна склерооблітерація (МСО) під ультразвуковим контролем. Досягнення поставленої мети відбувалось відповідно до розробленого дизайну дослідження з використанням наукових методів: (1) загальноклінічнх, (2) ультразвукових, (3) патоморфологічних, (4) імуногістохімічних, (5) медико-статистичних. Дотримання послідовних організаційних етапів в процесі виконання дослідження дало можливість вирішити всі поставлені завдання та отримати репрезентативні результати. Хронічне захворювання вен нижніх кінцівок є найбільш поширеним захворюванням венозної системи і вивченню етіологічних факторів цієї патології було присвячено багато різних досліджень. За даними сучасних світових досліджень ХЗВНК зустрічається приблизно у 25-30 відсотків загального населення планети, причому значно частіше у людей похилого віку. Поширеність ХЗВНК коливається від 1% до 73% у жінок і від 2% до 56% у чоловіків, тоді як коливання частоти ХВН зафіксовано в межах від 1% до 3 40% у жінок і від 1% до 17% у чоловіків. Поширеність ХЗВНК серед населення західного світу варіюється в широких межах: від 2–56% у чоловіків і від 1-60% у жінок. Згідно всеукраїнського багатоцентрового епідеміологічного обсерваційного дослідження «ДЕТЕКТ 1000», яке проводилося з 18 березня по 1 липня 2019 р. у 13 містах України і охоплювало 4810 пацієнтів було виявлено, що 78,00% з них складають жінки і 22,00% – чоловіки. Більшість досліджуваних (59,50%) були віком ≥50 років. Вікові межі 36-49 років склали 25,7% пацієнтів. Решта досліджуваних (14,80%) були більш молодого віку (18-35 років). Дисертаційне дослідження проводилось протягом 2020-2024 рр. на клінічних базах кафедри хірургії та судинної хірургії НУОЗ України імені П. Л. Шупика – хірургічні відділення КМКЛ № 8. За період з 2020 по 2024 рік на лікуванні перебували 301 хворий з ХЗВНК С2-С6 функціональних класів за СЕАР. Вік коливався від 22 до 72 років (середній вік – 43,2±3,8 років). Відповідно до поставленої мети, виділили 3 групи хворих: основну групу і дві групи порівняння. В основній групі усунення рефлюкса по великій підшірній вені (ВПВ) і малій підшкірній вені (МПВ) проводили методом ендовенозного високочастотного електрозварювання (ЕВЕЗ) з застосуванням приладу ЕК ВИСОКОЧАСТОТНИЙ 300М (Україна) в режимі автоматичний. У І групі порівняння усунення рефлюкса по ВПВ/МПВ виконували методом ЕВЛА, яку проводили за допомогою лазерного апарату «Ліка-хірург» (Україна). У ІІ групі порівняння усунення рефлюкса по ВПВ/МПВ проводили за допомогою мікропінної склерооблітерації (МСО) під ультразвуковим контролем з використанням препарату «полідоканол» 3% (Німеччина). Усі досліджувані групи, яким було проведено лікування різними методами, за клінічними класами ХЗВНК згідно СЕАР, статтю, віком, 4 тривалістю хвороби і супутньою патологією були ідентичними (всі р > 0,05) і тому підлягали порівняльній оцінці при вивченні результатів лікування. З метою удосконалення, обгрунтування методу ЕВЕЗ в автоматичному режимі і визначення його ефективності в порівнянні з методами ЕВЛА і МСО під ультразвуковим контролем 3% розчином полідоканолу було проведено комплексне патоморфологічне дослідження в 4 досліджуваних групах: (1) Група контролю – (стінка варикозно зміненої вени); (2) Основна група – пацієнти, яким було виконано ЕВЕЗ ВПВ в автоматичному режимі; (3) І група порівняння– пацієнти, яким було виконано ЕВЛА ВПВ; (4) ІІ група порівняння – пацієнти, яким було виконано МСО ВПВ під ультразвуковим контролем 3% розчином полідоканолу. Імуногістохімічне дослідження (ІГХД) в відповідних групах було проведено для визначення морфо-функціонального стану стінки судин, особливостей сполучної та м’язової тканини, рівня ангіогенезу та неоангіогенезу в стінках судин. В групі контролю до впливу на вену руйнівного агенту при ІГХД з МАК до CD34 було продемонстровано, що в стінці варикозно зміненої вени спостерігались нерівномірно виражені потовщення та/або стоншення стінки, дегенеративні зміни у всіх шарах у вигляді дисмукоїдозу, нерівномірного набряку, в просторі тромботичні маси, фібрин. Пучки колагенових та гладком’язевих волокон нерівномірно розповсюджені. Ендотелій судин був пошкоджений, нерівномірно вистилав стінку, наявні ділянки ангіоматозу в стінці вени.

Дата реєстрації

2026-01-12

Додано/оновлено в НРАТ

2026-01-12 / 2026-07-22