Дисертація доктора філософії. Жигаль Юлія Володимирівна. Функціональні ураження кишечника у підлітків та молодих дорослих: особливості патогенезу, діагностики та оптимізація лікування

Реєстраційний номер

0826U000105, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

23-02-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Функціональні ураження кишечника у підлітків та молодих дорослих: особливості патогенезу, діагностики та оптимізація лікування

Здобувач

Жигаль Юлія Володимирівна,

Керівник Дорофєєв Андрій Едуардович
Опонент Соловйова Галина Анатоліївна
Опонент Бабінець Лілія Степанівна
Рецензент Дядик Олена Олександрівна
Рецензент Коруля Ірина Анатоліївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

В рамках дисертації мета дослідження полягала у оптимізації діагностики і лікування функціональних захворювань кишечника: синдрому подразненого кишечника і функціонального закрепу у підлітків і молодих дорослих на підставі вивчення особливостей генетичної схильності і змін кишкової мікробіоти. Під нашим спостереженням при впроведенні дослідження знаходились 62 підлітка у віці від 14 до 18 років та 73 молодих дорослих віком 18-25 років із функціональними захворюваннями кишечника. В якості контрольної группи було обстежено 20 підлітків і 20 молодих дорослих того ж віку, у якик будь яка патологія була відсутня. Серед хворих підлітків було 32 особи з СПК та 30 з функціональним закрепом. Серед дорослих 40 із СПК та 33 із ФЗ. Такий вибір підгруп хворих був пов'язаний із потенційно різним патогенезом функціональних захворювань, що супроводжуються болем та протікають без болю. Діагноз СПК і ФЗ у підлітків та дорослих виставлявся на підставі IV Римських критеріїв. У підлітків та дорослих із СПК домінували представники жіночої статі 71,9% та 77,5%. Серед пацієнтів з ФЗ не було такого значного переважання однієї статі і розподіл був більш рівномірним. У групі підлітків із ФЗ було 53,3% дівчаток, а серед дорослих 57,6% жінок. У підлітків найчастіше серед чиників, виявляли стреси – 53% та генетична схильність – 34%, а у дорослих стреси – 45% та незбалансоване харчування 23%. Необхідно відзначити, що у підлітків з СПК достовірно частіше, ніж у дорослих виявлялась 3 спадкова схильність (OR=3,876; 95% CI 1,185-12,678; точний двосторонній критерій Фішера=0,04419; p<0,05). При оцінці скарг, хворих на СПК, відзначається достовірно більш виражений біль у животі та гірше загальне самопочуття порівняно зі здоровими (р<0,001). При додатковому обстеженні у частини хворих на СПК (18,8% підлітків та 12,5% дорослих), переважно з постінфекційним варіантом, відзначався вищий рівень кальпротектину, що відображає мікрозапалення услизовій оболонці товстого кишечника (СОТК), властиве цій патології. При сонографічному дослідженні в обох вікових групах хворих на СПК відзначалося достовірне збільшення ступеня метеоризму порівняно зі здоровими (р<0,0001). Відмінностей у ступеню метеоризму між групами підлітків та молодих дорослих не відзначалося. Серед факторів ризику виникнення захворювання у підлітків найчастіше зустрічалися стреси, на це вказували 56,7% пацієнтів. Закрепи у близьких родичів відмічали 40% хворих. Важливим в розвитку закрепів були порушення дієти: часте вживання фастфуду, недостатня кількість овочів, фруктів та рідини, ці зміни виявлені у 43,3% пацієнтів. На низьку фізичну активність вказували 33,3% хворих, 40% пацієнтів не змогли вказати сприятливі фактори розвитку хвороби. У групі молодих дорослих переважним чинником, що сприяв розвитку запорів були порушення дієти 48,5% і стреси 42,4%. На низьку фізична активність вказували 39,4% хворих, а спадкова схильність виявлена у 21,2%. У підлітків, частіше ніж у молодих дорослих відзначалися стресові ситуації (OR=1,775; 95% CI 0,654-4,820; точний двосторонній критерій Фішера = 0,31715; p>0,05), спадкова схильність (OR= 2,467; 0,817-7,507; точний двосторонній критерій Фішера = 0,16874; ,05) та гіподинамія (OR=1,300; 95% CI 0,463-3,647; точний двосторонній критерій Фішера = 0,60853; Проте відмінності у поширеності факторів ризику ФЗ у підлітків та молодих дорослих виявилися несуттєвими. У всіх пацієнтів з ФЗ в обох вікових групах з різною частотою виявлялися «дитячі» та «дорослі» діагностичні критерії запору. У підлітків найчастіше зустрічалися скарги на хворобливу та/або утруднену дефекацію та стілець 4 1-2 типів за БШК (93,3% хворих); серед молодих дорослих – скарги на випорожнення 1-2 типів за БШК (100% хворих), дефекацію рідше 3-х разів на тиждень – 93,9% пацієнтів та хворобливу/утруднену дефекацію – 81,8% обстежених. Болі в кишечнику у підлітків з ФЗ виявилися достовірно інтенсивнішими, ніж у здорових (р = 0,042), а загальне самопочуття в обох вікових групах достовірно гірше, ніж у здорових (р = 0,002 та р = 0,005, відповідно). При сонографії прямої кишки у 46,7% підлітків та 63,6% молодих дорослих з ФЗ знайдено велику наповненість калом та збільшення її діаметра, що дозволяє використовувати цей метод для підтвердження діагнозу закрепу. Генетична схильність в останні роки розглядаєнться як один із факторів, що призводить до розвитку і прогресуванню функціональних уражень кишечника, як СПК, так і ФЗ. Одними з групи таких однонуклеотидних поліморфізмів є гени, що відповідають за взаємозв’язок із кишковим мікробіомом сімейства толл-подібних рецепторів TLR. За нашими даними, у підлітків з СПК діагностовано достовірне збільшення частоти виявлення аллеля А і генотипів AG+АА однонуклеотидного поліморфізму rs5743708 Arg753Gln (G/A) гену TLR2 (відносний ризик збільшений більш ніж у 2 рази RR=2,17 (CI=1,401-3,362), RR=2,039 (CI= 1,485-2,801) відповідно).

Дата реєстрації

2026-01-14

Додано/оновлено в НРАТ

2026-01-14 / 2026-07-23