Реєстраційний номер
0826U000115, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-01-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Клініко-патогенетичні особливості перебігу коронавірусної хвороби (COVID-19) у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та оптимізація лікування
Здобувач
Тиліщак Зоряна Романівна,
Керівник Пришляк Олександра Ярославівна
Опонент Москалюк Василь Деонізійович
Опонент Мороз Лариса Василівна
Рецензент Костіцька Ірина Олександрівна
Рецензент Грижак Ігор Гнатович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
Коронавірусна хвороба (COVID-19) є значною медико-соціальною проблемою. Наявність цукрового діабету (ЦД) погіршує перебіг COVID-19, підвищує ймовірність розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому, поліорганної недостатності, збільшує ризик летального кінця.
Метою дослідження було підвищити ефективність лікування хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) із супутнім ЦД 2 типу на основі вивчення клінічних та патогенетичних особливостей перебігу поєднаної патології та їх корекції із застосуванням капіляропротекторів та метаболітних донаторів оксиду азоту.
У дисертації обґрунтовано новий підхід до підвищення ефективності лікування хворих на COVID-19 із супутнім ЦД 2 типу, що базується на врахуванні особливостей перебігу поєднаної патології та застосуванні кверцетину й аргініну.
У пацієнтів із ЦД 2 типу COVID-19 перебігав триваліше й тяжче на 44,2 % (р<0,05). Вони на 33,4 % частіше скаржилися на загальну слабкість (р<0,001), на 14,2 % частіше мали підвищену температуру (р>0,05), у них на 21,7 % частіше розвивалася пневмонія з ДН І–ІІ ст. (р>0,05), а лейкоцитоз реєстрували на 23,3 % частіше (р<0,01). Зростав і коефіцієнт співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів.
У цієї групи визначено достовірно вищі рівні ІЛ-6, СРБ, феритину, прокальцитоніну, ендотеліну-1, протромбінового індексу, D-димеру (р<0,001).
При капіляроскопії нігтьового валика спостерігали якісні морфологічні зміни (перикапілярний набряк, відкладення гемосидерину, мікрокрововиливи, аваскулярні зони, звивисті, кущисті капіляри і капілярні розгалуження). Кількісні показники також були достовірно змінені (зменшення щільності капілярної сітки та збільшення відношення діаметра перехідного відділу капіляра до венозного).
Додаткове призначення до схеми лікування препарату кверцетину мало достовірний вплив на нормалізацію температури тіла, зменшення скарг на загальну слабість, кашель, термін перебування у стаціонарі був на 2 дні коротшим (р<0,05), зменшилися прояви ДН (р˂0,001), достовірний позитивний вплив на рівень гострофазових показників, відсутність підвищення рівня D-димеру (р<0,1). Зменшилися перикапілярний набряк та відкладення гемосидерину (р<0,05), збільшилися довжина та показники діаметру артеріального відділу капіляра, зменшилися показники діаметру венозного та перехідного відділів, збільшилася щільність капілярної мережі та зменшилася міжкапілярна відстань (р<0,05).
При включенні до схеми лікування препарату аргініну частіше реєстрували зменшення скарг на загальну слабкість, зменшення проявів ДН, достовірний позитивний вплив (р<0,05) на рівень інтерлейкіну-6, СРБ, прокальцитоніну та ендотеліну, достовірно зменшилися перикапілярний набряк та відкладення гемосидерину, достовірний позитивний вплив на кількість мікротромбозів і мікрокрововиливів, достовірно збільшилися довжина та показники діаметру артеріального відділу капіляра, зменшилися показники діаметру венозного та перехідного відділів, збільшилася щільність капілярної мережі та зменшилася міжкапілярна відстань.
При поєднаному застосуванні препаратів кверцетину та аргініну на тлі базової терапії достовірно частіше реєтрували нормалізацію температури тіла, зменшення скарг на загальну слабість, кашель, термін перебування хворих у стаціонарі був на 4 дні коротшим, реєстрували підвищення сатурації у пацієнтів із ДН І та ІІ ст., достовірний позитивний вплив на рівень гострофазових показників, достовірні зміни якісних та кількісних капіляроскопічних показників.
У дослідженні показано, що COVID-19 у пацієнтів із ЦД 2 типу перебігає довше й тяжче, частіше ускладнюється пневмонією та дихальною недостатністю І–ІІ ст., супроводжується вищими рівнями прозапальних маркерів, ендотеліальною дисфункцією та порушеннями мікроциркуляції.
Встановлено ключові предиктори тяжкого перебігу: підвищення NLR, інтерлейкіну-6, СРБ, прокальцитоніну, феритину, а також ендотеліну-1 і D-димеру.
Додавання кверцетину та аргініну до стандартної терапії зменшує запалення, покращує показники дихання, знижує прояви ендотеліальної дисфункції та мікротромбозу і скорочує термін госпіталізації. Рекомендовано для оцінки тяжкості використовувати: NLR > 5,83, ІЛ-6 > 54,27 пг/мл, СРБ > 34,65 мг/л, феритин > 612,50 мкг/л, прокальцитонін > 0,78 нг/мл; для оцінки ендотеліальної дисфункції — ендотелін-1 > 65,14 нг/мл, D-димер > 1383,08 нг FEU/мл та капіляроскопію.
Кверцетин рекомендований пацієнтам середнього ступеня тяжкості з вираженим запаленням, ДН І–ІІ ст. та високим D-димером. Аргінін доцільний при ДН І ст., підвищеному ендотеліні-1 та порушенні капілярного кровотоку. Комбінація кверцетину та аргініну рекомендована хворим із тяжким перебігом COVID-19 та ДН І–ІІ ст. для попередження прогресування дихальної недостатності.
Ключові слова: коронавірусна хвороба, COVID-19, цукровий діабет, ендотелійна дисфункція, інтерлейкін-6, ендотелін-1, D-димер, C-реактивний білок, кверцетин, аргінін. Галузь-медицина.
Дата реєстрації
2026-01-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-01-15 / 2026-07-15
