Реєстраційний номер
0826U000126, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-01-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Розвиток ефективних копінг-стратегій у співробітників організацій в складних життєвих ситуаціях
Здобувач
Замерзляк Денис Валерійович,
Керівник Федоренко Алла Федорівна
Опонент Луньов Віталій Євгенійович
Опонент Родіна Наталія Володимирівна
Опонент Пономаренко Тетяна Ігорівна
Рецензент Зеленін Всеволод Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Опис
Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню й експериментальному вивченню розвитку ефективних копінг-стратегій у співробітників організацій в складних життєвих ситуаціях. Дисертаційне дослідження зосереджене на теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні процесів адаптації працівників організацій до хронічного стресу, з акцентом на розробку та впровадження стратегій подолання труднощів у складних життєвих ситуаціях в професійному середовищі. Автор роботи розглянув вплив копінг-механізмів на психологічну стійкість співробітників, враховуючи організаційну ієрархію, індивідуальні особливості та зовнішні кризові фактори, такі як воєнні дії та економічна нестабільність в Україні. У теоретичній частині здійснено аналіз ключових понять і категорій, що стосуються копінг-стратегій, їхнього значення для подолання складних життєвих ситуацій, а також особливостей професійної діяльності співробітників організацій. Проаналізовано філософські, педагогічні та психологічні джерела, присвячені тематиці подолання стресу. Визначено сутність понять «копінг-стратегія», «адаптивна поведінка» та «складні життєві ситуації»; виокремлено їхні структурні елементи, включаючи емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти; проведено порівняльний огляд провідних теорій, серед яких модель Лазаруса-Фолкмана, концепція проактивного копінгу Грінгласс та ресурсна теорія Хобфолла. Сформовано авторське трактування копінг-поведінки як динамічної системи, що інтегрує активні та пасивні форми реагування, залежно від
контекстуальних умов. Порівняльний аналіз підходів до класифікації стратегій подолання стресу виявив їхню універсальну архітектуру, проте підкреслив залежність ефективності від професійного статусу, культурних норм організації та особистих ресурсів індивіда. Досліджено феномен складних життєвих ситуацій як багатогранного явища, що охоплює психологічні виклики, фінансові труднощі, сімейні кризи та соціальні конфлікти, особливо актуальні в сучасних українських реаліях. На базі літературного огляду побудовано концептуальну модель копінг-поведінки працівників, яка поєднує когнітивно-поведінковий підхід з ресурсними та проактивними елементами, враховуючи багаторівневу структуру організацій та специфіку кризових умов. Модель висвітлює взаємозв’язки між внутрішніми психологічними факторами, такими як нейротизм чи екстраверсія, та зовнішніми ресурсами, зокрема соціальною підтримкою, а також їхній вплив на адаптивний потенціал особистості й особистісний розвиток співробітників організацій. Для емпіричної частини обрано кількісні та якісні методи, адаптовані до контексту дослідження. Проведено переклад і валідизацію інструментів: опитувальник копінг-стратегій WCQ (Folkman & Lazarus, 1988), шкалу соціальної підтримки MSPSS (Zimet et al., 1988), тест на життєстійкість Hardiness Scale (Maddi, 2004) та інші. Згідно з моделлю дослідження, розроблено та апробовано авторський опитувальник для оцінки копінг-механізмів у працівників зі складними життєвими ситуаціями в організаційному середовищі, що дозволило зібрати дані на вибірці з 200 співробітників з чотирьох регіонів України. Емпірично вивчено патерни використання стратегій подолання стресу (вирішення складних життєвих ситуацій) серед працівників різних рівнів: виконавці переважно покладаються на соціальну підтримку та самоконтроль, керівники середньої ланки – на позитивну переоцінку та дистанціювання, топ-менеджери – на планування та уникнення конфронтації. Виявлено кореляції між особистісними рисами та копінг-стратегіями: високий нейротизм
асоціюється з уникаючими тактиками, тоді як сумлінність сприяє систематичному плануванню. Аналіз показав, що кризові умови посилюють роль соціальних ресурсів для вразливих груп, але знижують проактивність у вищому керівництві через вигорання, що копінг-стратегії співробітників організацій у складних життєвих ситуаціях залежать від організаційного рівня, особистісних характеристик і контекстуальних чинників. Доведено зв’язок між копінг-механізмами та адаптивними результатами, вплив організаційних факторів на вибір стратегій, а також предиктивну роль життєстійкості в подоланні труднощів у складних життєвих ситуаціях. Результати констатувального етапу підкреслили значення балансу між внутрішніми ресурсами та зовнішньою допомогою для ефективної адаптації, вказуючи на необхідність втручань, спрямованих на посилення проактивних підходів. Підтверджено багатогранність копінг-поведінки, виявивши ключові відмінності за організаційними рівнями та зв’язок із особистісними ресурсами, що має практичне значення для організаційної психології в умовах кризи. Теоретико-методологічною основою формувального експерименту послужили ідеї когнітивно-поведінкової терапії, проактивного копінгу та ресурсного підходу.
Дата реєстрації
2026-01-16
Додано/оновлено в НРАТ
2026-01-16 / 2026-07-02
