Дисертація доктора філософії. Приймак Дмитро Михайлович. Принципи укладання двомовних термінологічних словників: перекладацький аспект (на матеріалі англійської, французької, італійської та української мов)

Реєстраційний номер

0826U000192, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

27-01-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Принципи укладання двомовних термінологічних словників: перекладацький аспект (на матеріалі англійської, французької, італійської та української мов)

Здобувач

Приймак Дмитро Михайлович,

Керівник Некряч Тетяна Євгенівна
Опонент Черноватий Леонід Миколайович
Опонент Черниш Оксана Андріївна
Опонент Поворознюк Роксолана Владиславівна
Рецензент Бобчинець Любов Іванівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Київський національний лінгвістичний університет

Опис

Дисертацію присвячено розробленню засадничих принципів укладання іншомовно-українських термінологічних словників на матеріалі обраних мовних пар з огляду на поточний стан української лексикографії та сучасні тенденції. У роботі проаналізовано найбільші видані в Україні загальні й спеціальні англійсько-, французько- та італійсько-українські словники. Доведено, що такі видання – вторинні та засновані на копіюванні інформації з відповідних іншомовно-російських словників, а саме – на перекладі їхньої російськомовної частини. Наочно продемонстровано, що всім таким словникам притаманне засилля хибних перекладів, продубльованих з російських видань, а також домінування непритаманних українській мові лексико-граматичних конструкцій, скалькованої з російської мови термінології. Показано, що наявні в Україні та за її межами іншомовно-українські онлайн-словники є низькоякісними джерелами, створеними через автоматичне генерування перекладів і парсинг недостовірної інформації. Виконане дослідження дозволило дійти чіткого висновку щодо відсутності в Україні якісних перекладних словників на розглядуваних мовних напрямках та щодо відповідних наслідків: зниження якості фахової роботи перекладачів, спотворення української термінології, гальмування розвитку української лексикографії та української мови загалом.Запропоновано підхід, згідно з яким укладання нових перекладних словників має здійснюватися з повною відмовою від використання матеріалу будь-яких готових іншомовно-українських та іншомовно-російських словників. Обґрунтовано необхідність опрацьовування кожної окремої словникової одиниці індивідуально – через глибинне дослідження відповідних одномовних українських та іноземних джерел, зіставлення одержаної інформації та виявлення термінологічних еквівалентів. Схарактеризовано чіткі принципи добору джерел для укладання двомовних спеціальних словників у контексті їхньої академічності та достовірності. Підкреслено необхідність повної відмови від залучення будь-яких недостовірних матеріалів, включно із «соціальними» онлайн-джерелами, створюваними пересічними користувачами. Окремо висвітлено необхідність послідовного критичного переоцінювання всієї інформації, навіть за відповідності конкретного джерела формальним критеріям академічності. Виявлено практичну доцільність та специфіку залучення до процесуперекладацької роботи іншомовно-іншомовних словників та видань третьою мовою. Описано можливі переваги залучення до процесу укладання перекладних термінологічних словників сторонніх консультантів, але водночас підтверджено можливість виконання відповідних процедур лексикографом за умови наявності достатніх навичок і знань. Обґрунтовано необхідність повної відмови від залучення до процесу створення словникових видань пересічних користувачів, попри сучасні тенденції. Продемонстровано можливості гнучкої адаптації розробленого підходу до конкретних галузей науки, зокрема ботаніки, зоології та анатомії. Окреслено специфіку використання латинської мови як інструмента для віднайдення однозначних перекладних еквівалентів та описано процедури реєстрації інформації для системного повторного використання.На базі створення й аналізу низки словникових статей сформульовано провідні аспекти розроблених перекладацьких принципів: комплексність і масштабованість створеного матеріалу. Показано на практиці доцільність цілісного опрацьовування конкретних словникових одиниць і супутньої термінології. Виявлено можливості досягнення економії на масштабі через забезпечення повторного використання інформації та її системного залучення для виконання відповідних перекладацьких та укладацьких процедур на інших мовних напрямках. З’ясовано нюанси максимізації точності перекладів через втілення згаданого комплексного підходу. Окремо досліджено специфіку роботи з запозиченнями та новотворами. Запропоновано послідовно реінтегрувати до українського словникарства питомі терміни. Проаналізовано досвід французького офіційного термінотворення в контексті боротьби з чужомовними запозиченнями та схарактеризовано межі витворення лексикографом неологізмів на базі оригінальних морфологічних і синтаксичних особливостей української мови.Сформульовано підстави, що визначають необхідність паспортизування джерел інформації в іншомовно-українських словниках. Висвітлено конкретні переваги таких процедур для словникаря в контексті застосування принципу критичного переоцінювання інформації та забезпечення контролю щодо якості готових видань. Беручи до уваги проаналізовані недоліки виданих в Україні двомовних словників та історичні аспекти становлення українських термінологічних систем, обґрунтовано належність процедур уніфікації української термінології в словниках безпосередньо до перекладацького підходу. На основі створення та дослідження низки словникових статей показано практичні особливості уніфікування термінології в перекладних словниках, включно зі специфікою опрацьовування бази джерел та можливими перевагами й недоліками для кінцевих користувачів.

Дата реєстрації

2026-01-29

Додано/оновлено в НРАТ

2026-01-29 / 2026-07-15