Реєстраційний номер
0826U000196, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-01-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Система інноваційно-трансформаційного прийняття управлінських рішень для ефективного розвитку економічної діяльності
Здобувач
Козлова Валеріїя Михайлівна,
Керівник Свидрук Ірена Ігорівна
Опонент Шимановська-Діаніч Людмила Михайлівна
Опонент Кузнєцов Едуард Анатолійович
Рецензент Куцик Валентина Ісідорівна
Рецензент Франів Ігор Андрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський торговельно-економічний університет
Опис
Досліджено сучасні тенденції інфраструктурного забезпечення економіки, що дало змогу визначити критичні умови післявоєнного відновлення. Показано необхідність переорієнтації інфраструктурних рішень від простого відновлення до стратегічної модернізації, яка включає цифровізацію, енергоефективність та інтеграцію у міжнародні мережі. Підтверджено, що комплексний інфраструктурний підхід може виступати драйвером довгострокової конкурентоспроможності економіки України. Поглиблено теоретико-методичні положення щодо динамічної трансформації управлінських рішень у сфері інфраструктурного розвитку. Запропоновано ризик-орієнтований та адаптивний підходи, що передбачають діагностику вразливостей, стратегічне формування пріоритетів, інституційне забезпечення реалізації та постійний моніторинг результативності. Такий підхід гарантує інноваційність та стійкість інфраструктурних проєктів, забезпечуючи можливість їх адаптації до непередбачуваних викликів.
Розвинуто методичний інструментарій для оцінювання підприємницької активності, який доповнено системною сукупністю управлінських впливів, спрямованих на формування мотивації та посилення відповідальності керівників за результати діяльності. Це дозволяє врахувати не лише економічні, а й соціальні ефекти підприємницької ініціативи та забезпечує довгострокову стійкість розвитку.
Розвинено теоретико-методичні засади моделювання впливу управлінських рішень на розвиток людських ресурсів. Розширення моделі інтеграцією сутнісного й процесного підходів дозволило включити аспекти залученості працівників у формування й реалізацію завдань, а також врахувати когнітивні чинники професійного саморозвитку, що забезпечило можливість ідентифікації взаємозв’язків між інноваційно-трансформаційними рішеннями та результатами управління людськими ресурсами як на рівні підприємств, так і на галузевому й регіональному рівнях. Ризикованість інноваційної діяльності потребує комплексної державної підтримки, що передбачає фінансування, розвиток інфраструктури та захист інтелектуальної власності. У сучасних умовах все більшого значення набуває інтеграція державного і приватного інвестування, у т.ч. через венчурні механізми та трансфер технологій. Екосистемний підхід до організації інноваційного розвитку дозволяє гармонізувати інтереси учасників ринку, підвищуючи їхню здатність до адаптації та співпраці. Формування інноваційної екосистеми запропоновано розглядати як стратегічний напрям модернізації економіки, що поєднує економічну діяльність, науку, державне регулювання та міжнародну інтеграцію.
Запропоновано алгоритм соціально-економічної діагностики в процесі прийняття управлінських рішень з авторським інструментарієм постійного моніторингу ефективності рішень, що дозволяє своєчасно виявляти вплив на організаційні та соціально-економічні параметри інноваційного розвитку. Завдяки цьому діагностика набула подвійної функції: оцінки результативності та прогнозування подальших наслідків, що підвищує обґрунтованість і відповідальність управлінських впливів.
Розроблено основні напрями розвитку маркетингового компонента трансформацій управлінських рішень, серед яких прогнозування глобальних трендів, комерціалізація інновацій, просування високотехнологічних продуктів та створення позитивного іміджу інноваційної України. Особливу увагу приділено формуванню спеціалізованого агентства інновацій, дорожньої карти підтримки малих та середніх підприємств (МСП) та розвитку мережі технопарків. Це сприяє поєднанню інноваційної політики з маркетинговою стратегією держави.
Маркетинговий компонент трансформацій управлінських впливів рекомендовано зосередити на прогнозуванні глобальних трендів, розвитку системи комерціалізації інновацій, просуванні високотехнологічних продуктів та створенні позитивного іміджу інноваційної України. Важливою умовою успіху визначено інституційну координацію, зокрема створення спеціалізованого агентства інновацій і формування дорожньої карти підтримки інноваційного розвитку. Запропоновано впровадження поетапної системи грантової підтримки МСП, інноваційних державних закупівель і розбудову мережі технопарків із чіткою спеціалізацією. Рекомендовано підсилення комунікаційної складової, формування національного наративу цінності інновацій та розробку цільових маркетингових стратегій.
Запропоновано прикладне використання концепції інституційно-координаційного центру при Кабінеті Міністрів України, що забезпечує узгодженість рішень між державними органами, бізнесом і громадами і дозволяє підвищити прозорість управління, зменшити фрагментарність інституційного середовища і сформувати єдиний управлінський контур розвитку економіки. Отримані результати доцільно застосовувати для формування нових стратегій розвитку економічної діяльності, удосконалення державної інноваційної політики та впровадження цифрових аналітичних інструментів у практику управління
Дата реєстрації
2026-01-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-01-30 / 2026-07-27
