Реєстраційний номер
0826U000208, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-03-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Прогнозування та профілактика гіпертензивних розладів під час вагітності на підставі клініко-психологічних і біохімічних діагностичних маркерів
Здобувач
Кириченко Михайло Михайлович,
Керівник Сюсюка Володимир Григорович
Опонент Геряк Світлана Миколаївна
Опонент Лахно Ігор Вікторович
Опонент Лоскутова Тетяна Олександрівна
Рецензент Пучков Володимир Анатолійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медико-фармацевтичний університет
Опис
Дисертаційну роботу присвячено розробленню алгоритму індивідуального прогнозування розвитку гіпертензивних розладів вагітних та оптимізації тактики ведення вагітних групи ризику шляхом комплексної оцінки акушерсько-гінекологічного анамнезу, психоемоційного стану, біохімічних маркерів оксидативного стресу та ендотеліальної дисфункції, а також особливостей перебігу вагітності та пологів.
Дослідження виконано як багатокомпонентне ретроспективно-проспективне клініко-лабораторне спостереження з комплексною оцінкою клінічних, біохімічних і психоемоційних аспектів гіпертензивних розладів вагітних та подальшою розробкою алгоритму їх прогнозування. На першому етапі проведено ретроспективний аналіз 100 випадків перебігу вагітності, ускладненої гіпертензивними розладами вагітних (2017-2018 роки), за даними медичної документації. Другий етап включав відкрите контрольоване проспективне дослідження у ІІІ триместрі за участю 65 жінок, з яких 35 мали клінічно підтверджені гіпертензивні розлади вагітних (гестаційна гіпертензія, помірна або тяжка прееклампсія), а 30 – фізіологічний перебіг гестації. Обстеження проводили відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України, що включало загальноклінічну і акушерську оцінку, ультразвуковий моніторинг з доплерометрією, психологічне тестування та лабораторне визначення маркерів оксидативного стресу й ендотеліальної дисфункції. Біохімічне дослідження охоплювало оцінку маркерів системи оксиду азоту, антиоксидантного захисту та окиснювальної модифікації білків. Психоемоційний стан оцінювали за шкалою State-Trait Anxiety Inventory та Perceived Stress Scale. Третій етап – проспективне рандомізоване дослідження ефективності профілактики у 64 вагітних групи ризику, в терміні гестації 12-13 тижнів, розподілених на дві рівні групи. Усі учасниці отримували стандартну профілактику (ацетилсаліцилова кислота 150 мг/добу з 12 до 36 тижнів; кальцій 1-2 г/добу з 16 тижнів). У групі жінок, які отримували комбіновану профілактику додатково призначали аспартат L-аргініну 200 мг/мл по 5 мл 3 рази на добу 14 днів та мікронутрієнтний комплекс (фолієва кислота, холекальциферол, ДГК, вітамін Е, калію йодид). Після курсу профілактики в ІІІ триместрі повторно оцінювали психоемоційний стан та визначали біохімічні показники. На четвертому етапі виконано комплексну оцінку перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків розродження у всіх групах з подальшим статистичним аналізом та формуванням алгоритму індивідуального прогнозування.
Наукова новизна отриманих результатів.Вперше в Україні проведено комплексне клініко-психологічне та біохімічне дослідження у жінок з групи ризику розвитку гіпертензивних розладів під час вагітності з інтегрованою оцінкою акушерсько-гінекологічного анамнезу, психоемоційного стану, маркерів ендотеліальної дисфункції і оксидативного стресу, що дозволило оптимізувати підходи до профілактики та індивідуального прогнозування гіпертензивних розладів у вагітних групи ризику.
Доповнено дані щодо структури та частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з гіпертензивними розладами, зокрема встановлено їх асоціацію з високою поширеністю порушень матково-плацентарно-плодового кровоплину, затримки росту плода, дистресу плода, дострокового розродження та зростанням частоти операції кесарів розтин залежно від тяжкості патології.
Поглиблено уявлення щодо ролі психоемоційних порушень при гіпертензивних розладах під час вагітності. Одержано нові дані, що підвищені рівні ситуативної та особистісної тривожності, а також переживання стресу взаємопов’язані між собою та асоціюються з тяжкістю перебігу гіпертензивних розладів під час вагітності.
Доведено роль біохімічних порушень при гіпертензивних розладах у вагітних, які полягають у зниженні активності ендотеліальної синтази оксиду азоту, дефіциті оксиду азоту, пригніченні ферментів антиоксидантного захисту та накопиченні продуктів окиснювальної модифікації білків, що розширює уявлення про патогенез даної патології.
На підставі комплексного аналізу клініко-анамнестичних, психоемоційних та біохімічних показників розроблено алгоритм індивідуального прогнозування розвитку гіпертензивних розладів у вагітних групи ризику з визначенням найбільш інформативних діагностичних маркерів, що забезпечує високу прогностичну достовірність.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати мають практичне значення для акушерсько-гінекологічної практики та можуть бути використані з метою оптимізації ведення вагітності у жінок групи ризику розвитку гіпертензивних розладів.
Запропоновано доцільність включення оцінки психоемоційного стану вагітних (визначення рівнів ситуативної та особистісної тривожності, а також рівня переживання стресу) до стандартного комплексу обстеження жінок групи ризику розвитку гіпертензивних розладів, що дозволяє своєчасно виявляти психоемоційні порушення та провести необхідне психологічне консультування.
Дата реєстрації
2026-02-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-02-02 / 2026-03-30
