Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000209, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-02-2026 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Патогенетична, діагностична та прогностична роль факторів росту в розвитку та прогресуванні проліферативної діабетичної ретинопатії Здобувач Кудриль Іван Володимирович, Керівник Гудзь Андрій Степанович Керівник Сергієнко Вікторія Олександрівна Опонент Карлійчук Марина Аксентіївна Опонент Денисюк Ольга Юріївна Рецензент Гоцко Марта Євстахіївна Рецензент Захаревич Галина Євгенівна Опис Актуальність теми. Дисертація присвячена вирішенню актуального завдання сучасної офтальмології – визначенню механізмів прогресування діабетичної ретинопатії (ДР) на підставі вивчення вмісту у внутрішньоочній рідині і крові пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу факторів росту (трансформуючого фактора росту-β – TGF-β1 і фактора росту сполучної тканини – CTGF) та поліморфізму rs1800470 гена TGFB1 і обґрунтування методології діагностики із застосуванням цих біомаркерів. ЦД є серйозною медико-соціальною проблемою. Некомпенсований ЦД призводить до ДР, що супроводжує захворювання у 26-35% хворих. Патогенез ДР включає мікросудинне ураження сітківки та дисфункцію нейронів. Окрім VEGF, важливими учасниками патогенезу визнаються TGF-β1 (ініціатор фіброзноваскулярної проліферації) та CTGF (відповідає за ангіо-фіброзне перемикання). Дослідження цих факторів дозволило обґрунтувати новий напрямок діагностики та прогнозу прогресування ДР. Мета дослідження – підвищити рівень діагностики та прогнозування діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2 типу на підставі визначення вмісту TGF-β1 і CTGF та поліморфізму rs1800470 гена TGFB1. Завдання дослідження: 1. Визначити вміст у крові та внутрішньоочній рідині TGF-β1 у пацієнтів з ДР і ЦД 2 типу в залежності від стадії ДР. 2. Визначити вміст у внутрішньоочній рідині CTGF у пацієнтів з ДР і ЦД 2 типу в залежності від стадії ДР. 3. Дослідити значення для прогресування ДР змін вмісту TGF-β1 і CTGF та їх зв’язок з клінічними показниками. 4. Дослідити вплив поліморфізму rs1800470 гена TGFB1 на клініко-офтальмологічні показники у пацієнтів з ДР і ЦД 2 типу в залежності від стадії ДР. 5. Дослідити залежність вмісту TGF-β1 і CTGF від поліморфізму rs1800470 гена TGFB1. 6. Визначити незалежні фактори, пов’язані з прогресуванням ДР та побудувати модель прогнозу стадій ДР. Об’єкт дослідження: діабетична ретинопатія (МКХ10: Н36.0). Предмет дослідження: стан зорових функцій, зміни очного дна, дані ОКТ, вміст у крові та внутрішньоочній рідині TGF-β1, вміст у внутрішньоочній рідині CTGF, поліморфізм rs1800470 гена TGFB1, діагностика та прогнозування ДР. Методи дослідження: офтальмологічні (візометрія, рефрактометрія, тонометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, оптична когерентна томографія, фотографування очного дна); аналітичні (глюкозооксидазний метод, рідинна іонообмінна хроматографія, імуноферментний аналіз, молекулярно-генетичний метод); статистичні (параметричні та непараметричні методи, критерій Kruskal-Wallis, кореляційний аналіз Спірмена, побудова нейромереж та моделей лінійної регресії GLM). Наукова новизна отриманих результатів. Уточнено наукові дані щодо зв’язку поступового збільшення вмісту TGF-β1 і CTGF з прогресуванням ДР за стадіями. Встановлено, що вміст у крові TGF-β1 був збільшеним у порівнянні з контролем у 1,4-1,55 раза (p<0,001). Вміст у ВОР TGF-β1 у порівнянні з контролем був більшим при НПДР у 1,2 раза, при ППДР – у 2,2 раза та при ПДР – у 5,0 разів. Вміст у ВОР CTGF був більшим при НПДР у 1,6 раза, при ППДР – у 2,2 раза та при ПДР – у 3,2 раза. Вперше доведено значення для прогресування ДР компенсації ЦД 2 типу та збільшення вмісту у крові і ВОР ТGF-β1. Методом нейромережевого моделювання створено модель, яка з точністю 100% прогнозувала ПДР. Вперше встановлено, що поліморфізм rs1800470 гена TGFB1 обумовлював гірший перебіг ДР: носії мутантного генотипу A/A мали нижчу гостроту зору та більші центральну товщину і об’єм сітківки у порівнянні з носіями генотипу G/G. Доведено, що у носіїв генотипів G/A і A/A вміст у ВОР TGF-β1 і CTGF був вищим. Вперше визначені прогностичні фактори прогресування ДР (компенсація діабету, вміст HbA1c і TGF-β1 у крові, вміст TGF-β1 у ВОР, поліморфізм rs1800470). Найбільше значення мали: компенсація діабету, генотип rs1800470 та вміст TGF-β1. Практична значущість отриманих результатів. Сформульовано рекомендації з використання біомаркерів для діагностики та прогнозу прогресії ДР. При визначенні груп ризику необхідно враховувати носійство поліморфізму rs1800470 гена TGFB1, що пов’язане з більшим вмістом TGF-β1 і CTGF та гіршими клінічними показниками. Створено математичні моделі: 1. Програмний калькулятор (Excel) на основі компенсації діабету та вмісту ТGF-β1 — прогнозує ПДР з точністю 100%. 2. Багатофакторна лінійна модель (5 факторів) — прогнозує стадію ДР із точністю 100%. 3. Програмний калькулятор на основі компенсації діабету, вмісту у ВОР ТGF-β1 і генотипу rs1800470 — прогнозує ДР з точністю 97%. Ключові слова: діабетична ретинопатія, цукровий діабет 2 типу, діагностика, прогностична модель, TGF-β1, CTGF, поліморфізм rs1800470 гена TGFB1. Дата реєстрації 2026-02-03 Додано в НРАТ 2026-02-03 Закрити