Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000210, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Клінічне та прогностичне значення запалення у хворих на тромбоемболію легеневої артерії та можливості терапевтичного впливу Здобувач Курінна Марина Віталіївна, Керівник Целуйко Віра Йосипівна Опонент Крикунов Олексій Антонович Опонент Лутай Ярослав Михайлович Рецензент Златкіна Віра Владиславівна Рецензент Бринза Марія Сергіївна Опис Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу запальних біомаркерів (СРП, ІЛ-6, НЛС) на тяжкість клінічного перебігу та прогноз гострої ТЕЛА, а також оцінці доцільності включення ранолазину до схеми лікування пацієнтів із ТЕЛА з метою вдосконалення тактики їх ведення шляхом оптимізації алгоритмів стратифікації ризику та впровадження нових терапевтичних підходів. На першому етапі дослідження було виконано ретроспективний аналіз 635 медичних карт стаціонарних хворих з діагнозом гостра ТЕЛА. За крітеріями включення в ретроспективне дослідження було обрано 103 пацієнта в групу СРП, 291 пацієнт- в групу НЛС, які далі були поділені за медіаною показника: для СРП=26 мг/л, для НЛС=3,4. Аналіз підгруп показав взаємозв’язок між рівнем біомаркеру та ступенем ризику ранньої смерті від ТЕЛА, а також даними обʼєктивного обстеження. За даними лабораторних досліджень хворі підгрупи з вищим рівнем СРП та НЛС мали достовірно вищі рівні інших показників запалення. При аналізі даних ЕХОКГ в тих же підгрупах встановлено: в підгрупі СРП достовірно нижчу ФВ ЛШ та тенденцію до збільшення розміру ПШ; в підгрупі НЛС - тенденцію до збільшення середнього тиску в ЛА та зниження ФВ ЛШ. Було встановлено достовірне підвищення рівня НЛС у померлих, що підтвердилось в кореляційному аналізі. Проведений ROC аналіз визначив граничний рівень НЛС, повʼязаний з несприятливим прогнозом в хворих на ТЕЛА, який становив >6,75, з чутливістю моделі 40%, специфічністю – 87,7% Наступним етапом було проведення проспективного аналізу, в який увійшло 167 хворих. При поділі за аналізуємим показником були отримані групи: СРП – 154 хворих, Іл-6 – 89 хворих та група НЛС – 167 хворих, кожна з яких була поділена за медіаною: для СРП=26,9 мг/л, Іл-6=17,4 пг/мл та для НЛС=3,42. Аналіз хворих високого та невисокого ризику показав достовірно вищі рівні СРП, Іл-6, НЛС в гемодинамічно нестабільних хворих в порівнянні зі стабільними. За даними об’єктивного обстеження встановлено статистично значуще зниження SpO2, САТ та прискорення ЧСС в групах з підвищеним рівнем запальних біомаркерів. Оцінка лабораторних даних показала значуще підвищення інших показників запалення в підгрупах СРП, Іл-6 та НЛС вище медіани, а також рівня тропоніну І та Д-димеру. В тих же підгрупах отримані гірші показники ЕХОКГ та МСКТ ангіографії ЛА, що відображають стан правих відділів серця. За даними ROC-аналізу визначено межові рівні СРП>15,4 мг/л, ІЛ-6>14,54 пг/мл та НЛС>2,14, асоційовані з дилятацією правого шлуночка. Аналіз летальності показав статистично значиме підвищення рівня всіх досліджуємих біомаркерів в групі померлих хворих, а також підвищення рівня летальності в залежності від рівня досліджуємого показника. За результатами уні- та мультиваріантного логістичного регресійного аналізу рівень СРП, НЛС та ФВ ЛШ визначені як незалежні предиктори госпітальної летальності. Проведений ROC аналіз встановив критичні значення встановлених факторів: СРП > 27,28 мг/л, НЛС>4,4, та зниження ФВ ЛШ ≤48%, їх чутливість та специфічність. На підставі даних регресійного аналізу була розроблена формула індивідуального ризику госпітальної летальності: Y=exp(0,297+0,123×НЛС+0,013×СРП-0,07×ФВЛШ)/(1+exp(0,297+0,123×НЛС+0,013×СРП-0,07×ФВЛШ)), де Y – ймовірність летального наслідку. Вплив запальних біомаркерів у віддаленому періоді проводився через 12 місяців. Вивчався зв’язок вихідного рівня досліджуваного показника із структурними змінами правих відділів серця та летальністю. До річного спостереження увійшло 69 хворих, які також були поділені на групи відповідно до аналізуємого біомаркера та надалі - по медіані гострого періоду. Аналіз отриманих даних засвідчив, що в групі пацієнтів із рівнем СРП та НЛС нижче медіани спостерігалась статистично значуща позитивна динаміка показників ЕХОКГ, тоді як у групі з підвищеним рівнем даного показника значущої динаміки зафіксовано не було. Це свідчить про відсутність суттєвої позитивної динаміки розмірів правих відділів серця в групах з підвищеним рівнем запальних біомаркерів СРП та НЛС. В групі оцінки Іл-6 достовірних відмінностей виявлено не було. Проведений регресійний аналіз показав незалежний вплив підвищеного рівня СРП на динаміку розміру ПП та статистично значущу асоціацію між рівнем НЛС та розміром ПП в уніваріантному аналізі. Також продемонстрована тенденція до впливу СРП та НЛС на динаміку ПШ. Аналіз померлих протягом року пацієнтів не виявив впливу досліджуваних запальних біомаркерів на довгостроковий прогноз ТЕЛА. В аналіз ефективності ранолазина в лікуванні хворих на гостру ТЕЛА було включено 70 пацієнтів. З них 29 додатково до стандартної терапії отримували ранолазин, 41 – лише стандартну терапію. Порівняння показників ЕХОКГ показало достовірне зменшення розміру ПП, іОПП, зниження рівня РсерЛА та СТЛА. Для оцінки ефективності ранолазина було проаналізовано різницю показників ЕХОКГ в перший день та на 8-10. В результаті отримано достовірне більш виражене зниження СТЛА в групі ранолазина в порівнянні з групою стандартної терапії. Дата реєстрації 2026-02-03 Додано в НРАТ 2026-02-03 Закрити