Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000212, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-03-2026 Статус Запланована Назва роботи Заборона здійснення лобіювання як вид адміністративного стягнення Здобувач Трунов Олексій Вячеславович, Керівник Давлатов Шавкат Бобоєвич Опонент Дрозд Олексій Юрійович Опонент Чорна Вікторія Григорівна Рецензент Мінка Тетяна Павлівна Рецензент Приймаченко Дмитро Володимирович Опис У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні на підставі аналізу доктринальних та нормативних джерел теоретико-прикладних засад заборони здійснення лобіювання як виду адміністративного стягнення. Сформульовано поняття та окреслено ознаки адміністративних стягнень у механізмі адміністративної відповідальності. Обґрунтовано, що мета адміністративних стягнень полягає у забезпеченні охорони публічного порядку, прав і свобод людини, законних інтересів суспільства та держави шляхом своєчасного, пропорційного та індивідуалізованого реагування на адміністративні правопорушення, що сприяє утвердженню режиму законності в публічно-правовій сфері. Відзначено, що система адміністративних стягнень – це побудована на стійких внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язках впорядкована, ієрархічно організована та динамічна сукупність законодавчо визначених заходів державного примусу, застосовуваних уповноваженими юрисдикційними органами за вчинення адміністративних проступків, об’єднаних спільною метою забезпечення охорони публічного порядку, прав і свобод людини, законних інтересів суспільства та держави. Встановлено, що заборона здійснення лобіювання має чітко окреслену правову природу додаткового адміністративного стягнення немайнового характеру, яке застосовується виключно судом і полягає у строковому припиненні допустимості здійснення відповідної діяльності. З’ясовано, що вибір законодавцем саме терміну «заборона» зумовлений специфікою лобіювання як діяльності, доступ до якої не виникає у формі спеціального права, наданого державою, а забезпечується через реєстраційний механізм допуску. За таких умов непридатними виявляються правові та термінологічні конструкції, притаманні позбавленню спеціального права або іншим суміжним видам адміністративних стягнень, оскільки вони передбачають наявність у особи попередньо наданого суб’єктивного права. Натомість заборона адекватно відображає характер правового впливу з боку держави як форму недопуску та припинення можливості здійснення діяльності. Констатовано, що заборона здійснення лобіювання – це передбачене адміністративно-деліктним законодавством додаткове адміністративне стягнення немайнового характеру, яке застосовується судом на визначений строк і полягає у встановленні юридичної неможливості здійснення діяльності, спрямованої на вплив або спробу впливу на об’єкт лобіювання у комерційних інтересах бенефіціара чи у власних комерційних інтересах особи щодо предмета лобіювання, як форми недопуску особи до участі у відповідних публічно значущих правотворчих процесах у зв’язку з вчиненням адміністративного проступку. Обґрунтовано, що лобіювання доцільно розуміти як врегульовану нормами адміністративного права професійну діяльність спеціально визначених суб’єктів, що здійснюється у комерційних інтересах шляхом дозволеного законом впливу або спроби впливу на суб’єктів публічної влади з метою участі у формуванні, зміні або нуліфікації нормативно-правових актів, яка реалізується у встановлених процедурах, законність яких забезпечується засобами адміністративної відповідальності. Здійснено комплексний адміністративно-деліктний аналіз складів адміністративних проступків у сфері лобіювання, у межах якого розкрито їх об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт і суб’єктивну сторону, а також обґрунтовано специфіку їх кваліфікації. Встановлено, що у контексті застосування заборони здійснення лобіювання значення Реєстру полягає в тому, що законодавство пов’язує реалізацію заборони з обов’язком уповноваженого органу внести відповідний запис до Реєстру. Аргументовано, що судовий розгляд справ про застосування заборони здійснення лобіювання постає як складний, структурований та процедурно насичений механізм реалізації адміністративної відповідальності, який поєднує елементи класичного адміністративно-деліктного провадження із специфічними інструментами правового контролю за допуском до лобістської діяльності. Дата реєстрації 2026-02-03 Додано в НРАТ 2026-02-03 Закрити