Реєстраційний номер
0826U000222, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-03-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Арктика як нова платформа глобальної економічної конкуперації Китаю та США
Здобувач
Кикина Ангеліна Богданівна,
Керівник Заяць Олена Іванівна
Керівник Мулеса Оксана Юріївна
Опонент Резнікова Наталія Володимирівна
Опонент Цимбал Людмила Іванівна
Рецензент Цалан Мирослава Іванівна
Рецензент Кушнір Наталія Олексіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-методологічному обґрунтуванню Арктики як нової платформи глобальної економічної конкуперації між Китайською Народною Республікою та Сполученими Штатами Америки, аналізу механізмів формування гібридних стратегій взаємодії в умовах геополітичної напруженості й кліматичних трансформацій, а також визначенню перспектив еволюції арктичної політики як складової міжнародної економічної дипломатії для забезпечення стійкої взаємозалежності.
У роботі систематизовано еволюцію теоретичних підходів до сутності економічної конкуперації як гібридної стратегії, що поєднує конкуренцію та кооперацію, виокремлено ключові характеристики дуальності, стратегічної взаємозалежності та контекстуальної мінливості. Визначено генезу наукових підходів – від меркантилізму та класичної політичної економії до інституціоналізму й теорії ігор. Узагальнено дискурс розвитку коопетиції в Арктиці через синтез ресурсної теорії, економіки трансакційних витрат і мережевих моделей, що пояснюють баланс між суперництвом за ресурси та кооперацією у сфері кліматичного моніторингу.
Проаналізовано інституційно-регулятивну архітектоніку Арктичної ради, Конвенції ООН з морського права (United Nations Convention on the Law of the Sea – UNCLOS) та спеціалізованих форумів (Arctic Circle, Arctic Frontiers), розкрито особливості їхньої трансформації після 2022 року, а також визначено роль неарктичних акторів – Китаю, Японії, Республіки Корея – у формуванні поліцентричної системи гібридного врядування. Розкрито структуру економічних інтересів США та КНР, виявлено механізми мілітаризації та екологічних ризиків, а також окреслено потенціал синергійного ефекту в межах моделей Chimerica 2.0 та «арктичного ексклюзивізму 2.0».
Досліджено структуру взаємодії КНР з арктичними державами (Данія, Норвегія, Ісландія, Фінляндія, Швеція, Канада, росія), визначено домінування секторів зрідженого природного газу та рідкісноземельних металів, окреслено синергію між науковою дипломатією та економічним експансіонізмом, а також виявлено інституційні обмеження (FPIC, ESG-стандарти), які стримують залучення капіталу.
Удосконалено типологію форм конкуперації шляхом побудови мультикритеріальної класифікації (ізолююча, адаптивна, симбіотична), що формує аналітичне підґрунтя для сценарного прогнозування арктичного врядування (Nordic Plus, ATS-модель). Розвинуто концептуальні підходи до синергії військово-безпекових і науково-дослідницьких стратегій, доведено мультиплікативний ефект спільних ініціатив у галузях суднобудування, енергетики та моніторингу клімату.
Розроблено чотиривимірну модель арктичної конкуперації (інституційний, економічний, безпековий та науковий виміри), у якій враховано вплив глобалізаційних процесів, роль росії та НАТО, соціально-екологічні ризики. Емпіричний аналіз довів позитивний вплив кліматичних трансформацій на логістичні потоки (зростання інтенсивності Північного морського шляху) та відсутність прямої кореляції між мілітаризацією і рівнем кооперації, що підтверджує потенціал «м’якого управління».
Арктична конкуперація еволюціонує в напрямі інклюзивності, технологічного лідерства та екологічної стійкості. Обґрунтовано перспективу збільшення частки кооперативних ініціатив до 40–50% до 2030 р. у межах програм REPowerEU та Полярного Шовкового шляху, проте наголошено на потребі гармонізації правових рамок з урахуванням санкційних і кліматичних ризиків та асиметрії інтересів ключових акторів. Для США та КНР визначено, що стратегічна модернізація інституцій, локалізація «зелених» технологій і диверсифікація партнерств є ключовими імперативами полярної дипломатії та інтеграції в глобальні ланцюги створення вартості.
Ключові слова: економічна конкуперація, конкуренція, кооперація, Арктика, Китай, США, геополітичні виклики, інституційне врядування, синергійний ефект, кліматичні ризики, економічна дипломатія, Полярний Шовковий шлях, Північний морський шлях, ESG-стандарти, експорт, імпорт.
Дата реєстрації
2026-02-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-02-03 / 2026-07-01
