Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000227, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-03-2026 Статус Запланована Назва роботи Оптимізація тактики ведення жінок репродуктивного віку з ендометріомами яєчників Здобувач Димарська Олександра Зіновіївна, Керівник Диндар Олена Анатоліївна Опонент Потапова Лілія Вікторівна Опонент Рожковська Наталя Миколаївна Рецензент Майданник Ігор Віталійович Рецензент ЧОРНА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА Опис Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної проблеми підвищення ефективності діагностики та лікування ендометріом яєчників у жінок репродуктивного віку шляхом наукового обґрунтування, створення та впровадження удосконаленого алгоритму сучасних діагностичних і лікувальнопрофілактичних заходів, побудованих на всебічному аналізі стану оваріального резерву та його змін до і після оперативного втручання. У дослідженні доведено практичну вагомість персоніфікованого підходу до вибору оптимальної тактики ведення пацієнток з ендометріомами, що передбачає інтегровану інтерпретацію гормональних маркерів та ехографічних характеристик оваріального резерву. Ендометріоз є однією з найбільш актуальних проблем сучасної гінекології, посідаючи провідні позиції у структурі гінекологічної патології та вражаючи до 65,0% жінок репродуктивного віку. Значна його поширеність, високий відсоток непліддя, хронічні тазові болі та виражений вплив на якість життя визначають ендометріоз як важливу медико-соціальну проблему. Ендометріоми становлять до 35,0% доброякісних кіст яєчників і спостерігаються майже у половини пацієнток з ендометріозом, спричиняють зниження оваріального резерву як унаслідок самої патології, так і після хірургічного лікування, зокрема лапароскопічного стрипінгу, який залишається «золотим стандартом», але може призводити до втрати функціональної тканини яєчника. Збереження оваріального резерву є ключовим завданням сучасної гінекології, проте механізми його зниження, оптимальні підходи до хірургії та чіткі критерії вибору тактики лікування залишаються недостатньо визначеними. Нагальною потребою є вдосконалення методів оцінки оваріального резерву та уточнення можливостей 3D трансвагінальної ехографії з доплерометрією, враховуючи показники маркерів гормонального гомеостазу, для комплексного аналізу функціонального стану яєчників та оваріального резерву. При вивченні літератури ми не знайшли робіт про визначення рівня ендогенної інтоксикації у жінок з ендометріомами в залежності від виду енергії, використаної при проведенні оперативного лікування. Наявність ендотоксинової агресії з вогнища пухлини яєчника на тлі оперативного лікування обумовлює виникнення синдрому взаємного обтяження та є потужним чинником ризику розвитку ускладнень. Водночас, відсутність уніфікованих стандартів щадних органозберігаючих оперативних втручань погіршує прогноз репродуктивної функції. У даному контексті розробка та впровадження алгоритму сучасних діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на максимальне збереження оваріального резерву в жінок з ендометріомами, є науково й практично обґрунтованою та має важливе значення для підвищення ефективності лікування та зниження частоти звернення до допоміжних репродуктивних технологій. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування ендометріом яєчників у жінок репродуктивного віку шляхом розробки та впровадження алгоритму сучасних діагностичних і лікувально-профілактичних заходів з урахуванням показників оваріального резерву. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати клініко-епідеміологічні та медико-соціальні характеристики перебігу ендометріоїдної хвороби у жінок репродуктивного віку з ендометріомами яєчників шляхом проведення структурованого медикосоціального аудиту. 2. Оцінити морфофункціональні характеристики фолікулярного апарату у пацієнток з ендометріомами яєчників із застосуванням 3D-трансвагінальної ехографії в режимах кольорового та енергетичного доплерів до і після хірургічного лікування. 3. Вивчити стан гормонального гомеостазу у жінок репродуктивного віку до та після хірургічного лікування ендометріом яєчників залежно від використаних методів гемостазу. 4. Дослідити показники оваріального резерву у жінок репродуктивного віку до та після хірургічного лікування ендометріом яєчників залежно від використаних методів гемостазу та технік цистектомії. 5. Визначити рівні продуктів деструкції тканин у плазмі крові після хірургічного лікування ендометріом яєчників з урахуванням типу енергії, застосованої інтраопераційно для досягнення гемостазу. 6. Провести порівняльний аналіз патоморфологічних змін тканин яєчника та капсули ендометріоми у взаємозв’язку з технологічними параметрами оперативного втручання. 7. На підставі отриманих результатів розробити та впровадити алгоритм сучасних діагностичних і лікувально-профілактичних заходів для пацієнток репродуктивного віку з ендометріомами яєчників та оцінити його ефективність в аспекті збереження репродуктивного потенціалу. Дата реєстрації 2026-02-04 Додано в НРАТ 2026-02-04 Закрити