Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000228, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-03-2026 Статус Запланована Назва роботи Особливості материнського та плодового фібринолізу при плацентарній дисфункції Здобувач Тер-Тумасова Анна Григорівна, Керівник Леуш Сергій Станіславович Опонент Жабченко Ірина Анатоліївна Опонент Жук Світлана Іванівна Рецензент Поладич Ірина Володимирівна Рецензент Усевич Ігор Анатолійович Опис Дисертаційну роботу присвячено питанням встановлення нових патогенетичних чинників розвитку плацентарної дисфункції та оптимізації тактики ведення жінок з плацентарною дисфункцією. Плацентарна дисфункція (ПД) – складний клінічний синдром, обумовлений морфологічними і функціональними змінами, а також порушенням компенсаторно-пристосувальних реакцій, які забезпечують повноцінність плаценти як органа, адекватний фетальний ріст, нормальний розвиток органів і систем плода. Причини розвитку ПД можна поділити на ендогенні (генетичні, інфекційні, ендокринні фактори, які викликають порушення плацентації, ангіогенеза і васкуляризації, порушення диференцювання ворсин хоріона, що призводить до формування первинної ПД) та екзогенні (екстрагенетільні захворювання, ускладнення вагітності, які призводять до порушення матково- плацентраного та плодово-плацентарного кровообігу, в результаті чого формується вторинна ПД). Клінічно ПД проявляється у вигляді хронічного або гострого дистресу плода, може призводити до затримки росту плода (ЗРП). Серед вагітних з акушерською та екстрагенітальною патологією частота ПД складає 24-45%, при загрозі переривання вагітності її діагностують у 85-99% жінок, при бактеріальновірусних інфекціях – у 60%, при артеріальній гіпертензія – у 45%, при прееклампсії – у 30%. В 40-60 % випадків перинатальної смертності пов'язано з патологією плацент, частота зв’язаної з ПД перинатальної захворюваності складає від 587 ‰ до 880 ‰. При цьому на долю гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи (ЦНС) припадає 50% (за деякими даними до 6090%), дихальні порушення та синдром меконіальної аспірації зустрічаються у 11 %, а проведення реанімаційних заходів – у 15%. ЗРП також є однією з найважливіших медичних проблем, що сполучена з високою перинатальною захворюваністю та смертністю, інвалідизацією дітей та розвитком у них хронічної патології. У відповідності до МКХ - 10 та Наказу МОЗ України № 1718 від 02.10.20053р., ЗРП - ускладнення вагітності, що розвивається внаслідок плацентарної недостатності та призводить до народження немовля з масово - ростовими параметрами нижче 10 - ї процентілі для даного терміну гестацїї. За даними ВООЗ частота ЗРП коливається від 6,5% в країнах Європи до 31,1% в країнах Центральної Азії. За даними перинатальної статистики, в Україні частота ЗРП у різних регіонах складає від 10 до 22% серед доношених новонароджених та від 18 до 22% серед недоношених. У дітей, що народилися з ЗРП, спостерігаються прояви неврологічного та інтелектуального дефіциту. Вони мають нижчі показники розумово - психічного розвитку, проблеми з навчанням та поведінкою. У цих дітей частіше виявляються затримка розумового розвитку, церебральний параліч, епілепсія, розвиток артеріальної гіпертензії. В 1 - 3% випадків дітей з ЗРП зустрічається синдром раптової дитячої смерті. Мета дослідження: зниження перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною дисфункцією шляхом вивчення особливостей фібринолізу новонароджених і оптимізація тактики ведення жінок з плацентарною дисфункцією. Матеріали та методи дослідження. Проспективне когортне дослідження було проведено на базі Комунального некомерційного підприємства «Перинатальний центр міста Києва» протягом 2022-2024 років. На базі КНП «Перинатального центру м. Києва» розташовується кафедра акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, дослідження було проведено в рамках науково-дослідницької роботи кафедри. Враховуючи сформульовану мету, до дослідження включали вагітних жінок, яким було діагностовано плацентарну дисфункцію та/або затримку росту плода (як основний клінічний прояв плацентарної дисфункції). Не включали до дослідження жінок з багатоплідною вагітністю, антенатально підтвердженими вадами розвитку плода, а також вагітних з декоменсованою екстрагентіальною патологією та онкопатологією в анамнезі (будь-якої локалізації та стадії). 164 роділлі та відповідно 164 новонароджених було включено до дослідження. Досліджувані були розподілені на дві групи: І група – 67 роділь з затримкою росту плода, які під час вагітності вживали ацетилсаліцилову кислоту (АСК) і відповідно 67 новонароджених. ІІ група – 51 роділля з затримкою росту плода, які під час вагітності не вживали АСК і відповідно – 51 новонароджений. Контрольну групу (КГ) склали 46 роділь з фізіологічним перебігом вагітності та фізіологічним перебігом пологів і відповідно 46 новонароджених. Ацетилсаліцилова кислота була призначена перорально у профілактичній дозі 150 мг вагітним 1 раз на добу з 12-го по 16-й тиждень, ураховуючи фактори ризику розвитку прееклампсії згідно з Наказом МОЗ України «Нормальна вагітність» від 09.08.2022 р. №1437. Всі включені до дослідження жінки підписували «Проінформовану згоду» на участь, де було прописано потенційну користь від проведеного дослідження. Дане дослідження було проведено без додаткових ризиків для пацієнтів. Дата реєстрації 2026-02-04 Додано в НРАТ 2026-02-04 Закрити