Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000259, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Імплементація міжнародних стандартів адміністративного судочинства у законодавство України Здобувач Книшов Вадим Петрович, Керівник Швець Дмитро Володимирович Опонент Вітвіцький Сергій Сергійович Опонент Музичук Олександр Миколайович Рецензент Крижановська Олена Володимирівна Рецензент Сухарєва Анна Олександрівна Опис У дисертації висвітлено імплементацію міжнародних стандартівадміністративного судочинства у законодавство України, обґрунтовано низку пропозицій з удосконалення національного законодавства. На основі систематизації та критичного аналізу джерельної бази обґрунтовано, що наукове осмислення адміністративної юстиції сформувалося як багатоаспектна дослідницька галузь, у якій поєднуються концептуальні, порівняльні, емпіричні та історичні підходи. Встановлено, що інтеграція розрізнених наукових напрямів – від комплексного аналізу і компаративістики до емпіричних досліджень судової практики та історико-правової реконструкції – створює підґрунтя для поглибленого розуміння адміністративної юстиції як цілісного правового феномену, покликаного забезпечувати ефективний контроль за публічною владою та гарантувати реалізацію людських прав у сфері публічного адміністрування. Доведено, що методологічною основою дослідження імплементаціїміжнародних стандартів адміністративного судочинства є поєднання системно-структурного, компаративного, нормативно-догматичного, аксіологічного, історико-правового та герменевтичного методів. Синергія цих методів забезпечує можливість розглядати імплементацію міжнародних стандартів як багаторівневу реконфігурацію адміністративної юстиції України відповідно до європейських принципів правовладдя, де текст і практика, форма і зміст, норма і цінність постають взаємопов’язаними елементами єдиної трансформаційної динаміки. Встановлено, що квінтесенцією порівняльного аналізу адміністративного судочинства Франції, Німеччини, Румунії та Польщі є усвідомлення того, що, попри відмінності інституційних моделей, усі вони реалізують одну методологічну ідею – підпорядкування публічної влади праву як прояв правовладдя. Французька дуалістична модель утвердила автономію публічного права, німецька – перетворила принцип правової держави на функціональну норму, румунська – показала можливість інтеграції адміністративної юстиції в єдину судову систему без втрати спеціалізації, а польська – поєднала інституційну стабільність із гнучкістю процесуального регулювання. Вказані чотири моделі разом формують багатоманітність континентальної правової традиції, у якій спільним є ефективний судовий контроль за адміністрацією, доктринальна підтримка судової практики та реальне забезпечення людських прав. Наголошено, що досвід цих держав демонструє різні, але однаково результативні шляхи розбудови ефективного адміністративного судочинства: можливість існування як автономної (Франція, Німеччина, Польща), так і інтегрованої (Румунія) моделі; необхідність високої спеціалізації суддів незалежно від обраної інституційної форми; доцільність побудови багаторівневої системи судів для забезпечення якісного перегляду справ; а також потребу досягнення балансу між доступністю правосуддя та його ефективністю. Наведені універсальні засади підтверджують, що шляхом до дієвості адміністративної юстиції є не стільки форма її організації, скільки здатність забезпечувати реальний контроль за публічною владою та відновлення порушених прав. Встановлено, що еволюція адміністративного судочинства в системах загального права відображає становлення нового стандарту судового контролю – стандарту легітимності адміністративного діяння, який виходить за межі традиційного формально-правового підходу. Цей стандарт ґрунтується не лише на перевірці законності, а й на оцінці розумності, добросовісності, пропорційності та обґрунтованості адміністративних рішень. У межах цього підходу суд стає не просто «охоронцем законності», а гарантом належного врядування як практичного втілення принципу правовладдя. Британська гнучкість, американська кодифікація, канадська деференційна збалансованість та австралійський конституційно-стриманий ексепціоналізм утворюють не ізольовані парадигми, а взаємопов’язані механізми, які адаптивно реагують на виклики дискреційної влади (концепція «взаємопов’язаного механізму судового контролю»). Уніфікуючим концептуальним ядром для британської, американської, канадської та австралійської моделей є перехід від юридичного контролю дії до оцінки її демократичної легітимності, тобто узгодженості з принципами справедливості, прозорості та публічної відповідальності. Означена тенденція засвідчує формування універсального напряму розвитку адміністративного судочинства – від «контролю за владою» до «контролю в межах правовладдя», що становить концептуальну основу модернізації адміністративної юстиції у державах континентальної правової традиції. Визначено, що системи загального права не лише демонструють практичну імплементацію верховенства права, а й формують глобальний еталон адаптивного судового контролю, що забезпечує підзвітність влади без порушення ефективності адміністративної функції – цінний орієнтир для трансформації пострадянських моделей публічного управління. Дата реєстрації 2026-02-06 Додано в НРАТ 2026-02-06 Закрити