Реєстраційний номер
0826U000271, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-02-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи
Здобувач
Танасюк Олена Євгеніївна,
Керівник Якимчук Світлана Олексіївна
Опонент Булеца Сібілла Богданівна
Опонент Давидова Ірина Віталіївна
Рецензент Черняк Олена Юріївна
Рецензент Ромась Марія Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
Опис
Дисертація присвячена визначенню особливостей зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи, а також розроблення науково-теоретичних пропозицій для вирішення проблемних питань у сфері правового регулювання відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи.
Виділено ознаки зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи: 1) це цивільне майнове правовідношення, пов’язане із завданням шкоди рятувальнику; 2) підставою виникнення є правомірна поведінка у формі юридичного вчинку особи – рятувальника; 3) суб’єктами є потерпілий – рятувальник, та ті суб’єкти, які зобов’язані відшкодувати шкоду; до моменту виникнення зобов’язання відомо про державу як майбутнього суб’єкта відшкодування; 4) об’єктом зобов’язання є відшкодування шкоди, завданої рятувальнику; 5) це різновид недоговірних зобов’язань; 6) характерним є імперативність правового регулювання загалом, однак на стадії виконання зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої майну рятувальника, який без відповідних повноважень рятував від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, таким зобов’язанням характерний як імперативний, так і диспозитивний механізм правового регулювання; 7) призначені для виконання охоронної (захисної), відновлювальної та виховної функції; 8) відшкодування шкоди рятувальнику здійснюється за принципом повного відшкодування; винятком із цього принципу є відшкодування шкоди, завданої майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, де розмір відшкодування залежить від майнового становища власника (володільця) майна, якому завдана шкода, та обмежується вартістю майна, яке рятувалося; 9) відносяться до регулятивно-охоронних правовідносин, де за підставою виникнення та розподілом обов’язку відшкодування шкоди, завданої рятувальнику – регулятивні, а за своїм призначенням (функціями, завданнями) – охоронні; набувають характер регулятивно-охоронних правовідносин одночасно без будь-якої трансформації одних в інші; 10) мають ризиковий характер.
Обґрунтовано, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я, життя та майно фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується відповідно до положень параграфа другого глави 82 ЦК України.
Визначено юридичні факти, які у сукупності становлять юридично-фактичну підставу виникнення зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи: 1) факти-дії з рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи (юридичний вчинок); 2) факт завдання шкоди особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я, життя та майна фізичної особи; 3) рішення суду про покладення обов’язку по відшкодуванню шкоди особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я, життя та майна фізичної особи.
Зроблено висновок, що зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи, виникають на підставі невольових юридичних вчинків, хоча має місце волевиявлення особи, яка вчинила рятувальні дії, однак таке волевиявлення спрямоване на усунення загрози завдання шкоди, а не на виникнення цивільного правовідношення.
Дата реєстрації
2026-02-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-02-09 / 2026-07-01
